• клінічне інтерв'ю, застосовуване як терапевтична бесіда, спосіб надання психологічної допомоги в усвідомленні людиною внутрішніх проблем, конфліктів, прихованих мотивів поведінки, шляхів саморозвитку.
За формою спілкування інтерв'ю розрізняють:
• вільне інтерв'ю, тобто бесіду, в якій дослідник має змогу самостійно змінювати спрямованість, порядок і структуру питань, дбаючи про необхідну ефективність процедури. Характеризується гнучкістю побудови діалогу в межах запропонованої теми, максимальним урахуванням індивідуальних особливостей респондентів, природністю умов опитування. Його недоліком є труднощі у зіставленні усіх отриманих результатів, зумовлені варіативністю заданих питань; перевагою - сприяння респондентам у формулюванні думок і вираженні своїх позицій. Вільне інтерв'ю, як правило, використовують на початкових стадіях психологічного дослідження;
• стандартизоване інтерв'ю (опитування за чітко розробленою, однаковою для усіх респондентів схемою). Інтерв'юеру не дозволяють змінювати формулювання або порядок питань, ставити нові питання. Всі умови його регламентовані, що забезпечує високий ступінь порівняння індивідуальних результатів, мінімізує кількість помилок при формулюванні питань, підвищує надійність результатів опитування, унеможливлює використання статистичних засобів оброблення інформації. Респонденти при цьому майже не виражають своїх думок, а опитування набуває формального характеру, що ускладнює досягнення позитивного контакту між дослідником і опитуваними;
• напівстандартизоване інтерв'ю, засноване на використанні двох обов'язкових і основних питань, на які повинен відповісти кожен опитуваний. Інші питання є допоміжними, їх застосовують для уточнення у бесіді або виключають з неї залежно від відповідей на основні. Завдяки цьому досягають варіативності опитування, можливості обліку індивідуальних особливостей респондентів і змін комунікативної ситуації. Одночасно ці відомості легко порівняти. Дослідник активно проводить діалог, за необхідності фокусуючи увагу опитуваних на додаткових аспектах обговорюваних проблем, не виходячи за межі заздалегідь складеного переліку питань. Діяльність інтерв'юера при напівстандартизованому інтерв'ю нагадує загальну схему функціонування комп'ютерних програм ("якщо..., то...; коли ні, то..."). Якщо респондент сказав (не сказав) що-небудь або виявив (не виявив) певну поведінкову реакцію, інтерв'юер йому ставить відповідно передбачене питання. За інакшої поведінки - інше питання і т. д.
Послідовність проведення інтерв'ю
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Опитувальні методи у психодіагностиці“ на сторінці 2. Приємного читання.
