Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів

Психодіагностика

• 5. Надійність. Методика (тест) має точно відображати психодіагностичне вимірювання, а його результати повинні бути стійкі до дії сторонніх випадкових факторів, наприклад емоційного стану або втоми (якщо вони не є досліджуваними характеристиками), освітленості, температури, інших особливостей приміщення, у якому проводиться дослідження вмотивованості досліджуваних на обстеження тощо. У широкому розумінні надійність тесту - це характеристика того, якою мірою виявлені у досліджуваних відмінності за тестовими результатами є відображенням дійсних відмінностей, а якого - наслідком випадкових помилок.

Бажаними, в ідеалі обов'язковими, є такі ознаки тестів і тестових методик:

• а) справедливість. Вона є фактором захищеності від упередженості дослідника, оскільки тест ставить усіх досліджуваних у рівні умови. Суб'єктивізм дослідника може проявитися лише у інтерпретації критеріально-орієнтова них тестів, оскільки вона залежить від професійної підготовки психолога;

• б) можливість комп'ютеризації. Внаслідок комп'ютеризації вдосконалюється процедура тестування (наприклад, при адаптивному комп'ютерному тестуванні скорочується час тестування), підвищується інформаційна безпека (вірогідність діагностики);

• в) психологічна адекватність. Суть її полягає в оптимальній складності тесту, психологічному настрої досліджуваних. Недостатній або перебільшений рівень стресу спотворить результати вимірювання, особливо важливий цей фактор для організаторів і розробників вступних тестів до навчальних закладів.

Дослідник, вдаючись до використання тестів, повинен зважати і на інші їх недоліки:

• 1) ймовірність механічних помилок. Тест спрацьовує не автоматично, а за наявності контролю з боку людини, досліджуваний може не зрозуміти інструкцію і застосувати тактику, яка спотворює результати тестування;

• 2) небезпека профанації. Помірна легкість проведення тестів інколи спричиняє залучення некваліфікованих спеціалістів. Усі проблеми вони пропонують вирішувати за допомогою 2-3 тестів. Наприклад, можливе застосування клінічного тесту ММРІ для добору кадрів, у якому високий бал за восьмою шкалою "Шизофренія" інтерпретується як "оригінальність мислення", за четвертою шкалою "Психопатія" -як "імпульсивність" тощо;

• 3) стресогенність. У людей зі зниженою стресостійкістю під час виконання тесту порушується саморегуляція, вони починають хвилюватися і помиляються;

• 4) втрата індивідуального підходу, "репродуктивність". Виконання тестових завдань передбачає стандартне відтворення засвоєних знань. Стандартизовані творчі тести послуговуються абстрактним матеріалом, а тести досягнень (знань) створені у формі стандартного набору завдань із заданою відповіддю;

• 5) відсутність атмосфери взаємозацікавленості. Формалізований характер процедури тестування позбавляє досліджуваного довіри до психолога;

• 6) неадекватність рівня складності тесту віку досліджуваного. Надто складні для дитини тести позбавляють тестування сенсу. Наприклад, застосування вербальних тестів вимагає розвитку теоретичного мислення, яке у дитини ще не сформоване. Альтернативою є ігровий підхід до тестування, коли всі завдання діти виконують у процесі гри.

Отже, тести не можуть бути єдиним методом діагностики, оскільки не забезпечують адекватного трактування досліджуваної властивості. Усвідомлення переваг і недоліків методу тестів забезпечує надійність результатів тестування.

Вимоги до користувачів психодіагностичних методик.

Психодіагност повинен мати глибокі знання, бути добре ознайомленим із психологічними теоріями, на яких ґрунтуються використовувані психодіагностичні методи аналізу й інтерпретування отриманих результатів. Наприклад, для компетентного і професійного використання проективно-особистісних тестів необхідно добре знати основи психоаналітичної теорії особистості. У разі використання тестів, що вимірюють або оцінюють особистісні риси людини, дослідник має знати загальнопсихологічну теорію рис особистості. Знання окремої методики є недостатнім для професійної роботи в галузі психодіагностики, що може зумовити серйозні психодіагностичні помилки.

Висококваліфікований професіонал-психодіагност володіє здатністю привертати до себе людей, викликаючи їх довіру і щирість, а також спеціальними психодіагностичними теоретичними знаннями. Більшість психодіагностичних тестів є бланковими методиками, які включають перелік питань, звернених до свідомості людини. Якщо досліджуваний не буде психологічно відкритий і не довірятиме психологу, то дослідник не отримає щирих відповідей.

Важливою вимогою є досконале знання психодіагностичних методик і умов правильного їх застосування. Іноді як професійні психологи, так і початківці користуються новими тестами, не взявши до уваги, що для оволодіння ними на професійному рівні потрібно докласти чимало зусиль і часу. Послуговуючись психодіагностичними методиками, психолог повинен кваліфіковано працювати із психометричною документацією у методичній літературі з психодіагностики, знати, які психометричні характеристики тесту мають вказати його розробники, якою мірою ці характеристики відповідають типові тесту і актуальності завдання, мету його використання. Наприклад, коли потрібно використати тест для прогнозу зі значним випередженням, а даних про перевірку прогностичності та валідності не отримано, то тест не готовий для розв'язання даного завдання. Дослідник повинен вміти правильно визначити, які тестові норми можна застосувати в конкретній діагностичній ситуації, чи потребує вона рестандартизації тестових норм, а за потреби, самостійно провести ре-стандартизацію.

Психолог повинен самостійно обирати дані, проводити кореляційне оброблення та вимірювання емпіричної валідності, за потреби самостійно конкретизувати операційні індикатори критеріальної інформації. Він має вести подвійну документацію: всі копії протоколів передавати у головну методичну організацію (науково-академічну або галузеву) для поповнення загального банку даних і вдосконалення психометричних характеристик методики. Усі модифікації, що вносяться в методику (формулювання інструкції, окремі питання, послідовність, пропозиції), узгоджують з головною організацією, оскільки самостійне впровадження на місцях різноманітних модифікацій зумовлює втрату психометричної чистоти результатів, сповільнює створення модифікацій, адаптованих до специфічних умов. Дотримання методичних стандартів є необхідним атрибутом психометричної культури психолога.

Вимоги до психолога як користувача психодіагностичних методик передбачають самостійне виявлення і вимірювання рівня модифікаційних похибок, які зумовлюють фальсифікацію досліджуваними текстових даних; відстоювання недостовірних протоколів; статичну фіксацію досягнення достовірності у груповій психодіагностиці. Володіння прийомами складного кількісного підрахунку непрямих текстових показників, інтегральних показників, які потребують поєднання різноманітної числової інформації, вміння поставити завдання програмістові або психологові-психометристу для автоматизації підрахунків ЕОМ є необхідними професійними навичками психодіагноста.

Запитання. Завдання

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні засади психодіагностики

  • Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.

  • Предмет і завдання психодіагностики

  • Психологічне оцінювання у психодіагностиці

  • Завдання загальної психодіагностики

  • Характеристика психодіагностичного методу

  • Тест як основний психодіагностичний інструмент

  • Тести особистості

  • Суб'єктивні методики

  • Проективні методики

  • Тести, орієнтовані на статистичну норму

  • Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

  • Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів
  • Психометричні основи психодіагностики

  • Психодіагностичний процес

  • Перероблення та інтерпретація інформації

  • Загальна і диференційна психометрія

  • Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал

  • Процентильна шкала

  • Психометрія у структурі й психодіагностичних методів

  • Адаптація діагностичних методів

  • Надійність тестів, її обчислення

  • Визначення коефіцієнта надійності

  • Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки

  • Критеріальна валідність

  • Конструктна валідність

  • Стандартизація і норми тестових показників

  • Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях

  • Оцінювання розподілу емпіричних даних

  • Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних

  • Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента

  • Статистична значущість і статистичний критерій

  • Психодіагностика інтелекту

  • Основні підходи до вивчення інтелекту

  • Генетичний підхід

  • Процесуально - діяльнісний підхід

  • Моделі структури інтелекту

  • Модель Л.-Л. Терстоуна

  • Модель Р.-Б. Кеттела

  • Інші ієрархічні моделі інтелекту

  • Характеристика тестів діагностування інтелекту

  • Тести для діагностування соціального інтелекту

  • Тести для діагностування емоційного інтелекту

  • Методи діагностування особистості

  • Особистісні риси як психодіагностична категорія

  • Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості

  • Внесок Г.-Ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості

  • Тест ММРІ як діагностичний інструмент вивчення особистості

  • Оцінні шкали (І, Г, К)

  • Основні типи профілів

  • Модель "Великої п'ятірки"

  • Діагностування внутрішнього світу особистості

  • Сутність проекції у психології та психодіагностиці

  • Проективні методики діагностування особистості

  • Проективні методики дослідження особистості

  • Діагностування самосвідомості особистості

  • Методики діагностування самосвідомості

  • Контрольні списки

  • Ідеографічні техніки

  • Діагностування спонукальної сфери особистості

  • Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування

  • Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості

  • Методи діагностування системи цінностей особистості

  • Нетестові методи у психодіагностиці

  • Послідовність здійснення наукового спостереження

  • Опитувальні методи у психодіагностиці

  • Послідовність проведення інтерв'ю

  • Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу

  • Композиція анкети

  • Експертне оцінювання у психологічному дослідженні

  • Послідовність експертного оцінювання

  • Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження

  • Послідовність контент-аналізу

  • Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку

  • Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку

  • Діагностування готовності дітей до школи

  • Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)

  • Особливості психодіагностування підлітків та юнаків

  • Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.

  • Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей

  • Короткий термінологічний словник

  • Література