В Україні внаслідок ліберальних реформ 1990-х pp. та подальшого вибудовування відкритої економіки, значної деструкції зазнав інститут сім'ї, котрий споконвічно прагнув дати дітям належну освіту. Адже лише освіченій людині відкривалась життєва перспектива та суспільне визнання. За таких умов у здійсненні виховної функції зростає роль закладів освіти. Але державного контролю за якістю знань та вмотивованості до виконання додаткового навантаження значною мірою зумовлює байдуже або ж формальне ставлення вчителів загальноосвітніх закладів до навчально-виховного процесу. Система профтехосвіти не адаптована до потреб ринку у кадрах масових професій. Шалена комерціалізація освіти в межах вищої школи, поєднана з "конкуренцією за студента", знижує вимоги до якості знань. Орієнтація вищої школи на вузьку спеціалізацію та формування функціонального способу мислення призводить до того, що випускники залишаються безпорадними як перед швидкою зміною технологій і відповідного рівня знань та вмінь щодо них, так і перед інституційною неспроможністю прогнозувати потреби національного ринку праці.
У результаті на сімейному рівні психологія до отримання належної освіти опинилась у конфлікті з економічними можливостями, особливо в частині гарантовано отримати робоче місце, достойний рівень оплати праці, придбати житло тощо.
Внаслідок постійного загострення цих суперечностей здатність до цілеспрямованості творчої діяльності формується лише у незначної кількості молоді. На додаток критично необхідний для інноваційного розвитку українського суспільства креативний прошарок людей продовжує скорочуватись внаслідок згортання робочих міць у високотехнологічних сферах економічної діяльності.
Сумарно за таких психологічних та економічних умов у суспільстві сформувався певний передморальний вакуум і новаторський дефіцит, що призводить до суперечностей між окремими соціальними групами та ленами суспільства.
Беззаперечно, що одним із ключових інститутів інноваційної економіки є держава. До її функцій входить створення такого інституційного середовища, яке спроможне забезпечити належне фінансування організаційних структур, що генерують інновації, мінімізацію супротиву поведінки суб'єктів господарювання на стадії комерціалізації, надання преференцій сферам, що є стратегічно важливими для економічної безпеки та конкурентоспроможності національної економіки.
До інструментів підтримки інноваційної діяльності є розвиток відповідної інфраструктури; прогнозування технологічної модернізації економіки; захист інтелектуальної власності; пільгове оподаткування інноваційно активних суб'єктів господарювання; збільшення державного фінансування науково-дослідних установ та інноваційної господарської діяльності; державні гарантії стосовно розробки, виробництва та використання високотехнологічної продукції.
Не дивлячись на суперечності сучасного трансформаційного періоду система освіти як основа економіки, що ґрунтується на знаннях, є формою організації виховання і передання систематизованих знань та інформації, нині відіграє важливу роль у реформуванні науково- технічних, економічних, соціальних, культурно-етнічних, психологічних та інших відносин.
Як складова державного устрою вона має формуватися, функціонувати й розвиватися в межах державної розбудови, враховувати набутий досвід своєї та інших країн, досягнення світової культури. Процеси глобалізації, що відбуваються останнім часом, також потребують піднесення рівня освітніх послуг до світових стандартів і врахування передових досягнень загальноосвітньої практики інших держав.
У зорієнтованій на потреби держави системі освіти та професійної підготовки в розвинутих країнах склалися певні традиції. Так, основу вищої освіти в Німеччині становлять університети і прирівняні до них вищі навчальні заклади (ВНЗ). У Нідерландах і Бельгії велика увага приділяється досягненню випускниками високого професійного рівня, що забезпечує їм у майбутньому можливість рівноправної участі в міжнародних науково-технічних програмах; у Великій Британії – формуванню престиж) інженерних спеціальностей, що зумовлено політикою залучення передових зарубіжних фірм, які працюють у галузі машинобудування та електроніки.
У політиці кожної держави щодо професійної освіти є свої особливості. Так, політика Німеччини характеризується значним ступенем соціальної спрямованості. Уряд підтримує програми формування у випускників вищих навчальних закладів навичок створення власних інноваційних підприємств.
Процес об'єднання Європи супроводжується формуванням спільного освітнього й наукового простору та розробленням єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері в масштабах континенту. Цей процес дістав назву Болонського від назви університету в італійському місті Болонья, де в червні 1999 р. міністри освіти 29 країн від імені своїх урядів підписали документ – "Болонську декларацію".
Зміни, яких зазнає система освіти, виявляються в різних формах:
• ускладненні самого процесу навчання;
• розширенні інституціональних форм і структури організації цієї галузі;
• диверсифікації її фінансового механізму тощо.
Унаслідок цих процесів постає низка проблем, що потребують швидкого розв'язання. Однією з найважливіших є фінансове забезпечення освіти та платність освітніх послуг. Причиною виникнення цієї проблеми є помилкові уявлення щодо вищої школи як агента ринкових відносин. Ця помилковість полягає в необгрунтованому спрощенні можливостей прямого економічного стимулювання в галузях творчої діяльності й відмінностей між навчальним закладом та іншим суб'єктом господарської діяльності: поширилося переконання, що вища школа здатна не лише заробляти гроші, а й бути джерелом поповнення державного бюджету.
Тенденції розвитку освіти в Україні можна характеризувати як переважно негативні, оскільки відбуваються:
• скорочення фізичного обсягу випуску послуг освіти до 70% від рівня 1990 р.;
• скорочення кількості дітей, охоплених закладами дошкільної освіти (у розвинених країнах спостерігається протилежний процес: дошкільна освіта вважається підвалиною для розвитку людини і наступного навчання);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна психологія» автора Бутко М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль освіти у розвитку національної інноваційної системи“ на сторінці 1. Приємного читання.
