• значне порівняно з 1990 р. скорочення підготовки професійно- технічними закладами кваліфікованих робітників;
• зниження доступності якісної середньої освіти для сільських школярів;
• зниження економічної доступності вищої освіти;
• зменшення інтересу до природничих і математичних наук внаслідок зниження попиту і пропозиції та заробітної плати на ринку праці (хоч саме вони визначають рівень конкурентоспроможності країни);
• втрата впливу держави на процес підготовки кадрів у ВНЗ, виникнення великих диспропорцій у системі підготовки кадрів для реального сектору економіки.
Традиційно провідна роль державну фінансуванні та наданні послуг у сфері вищої освіти залежить від політичних та економічних обставин, які нині докорінно змінилися. Країни, що розвиваються, стрімко переходять від невеликих елітарних систем вищої освіти до широкого охоплення нею молоді. Уряди таких країн неспроможні фінансувати цей процес, що призводить до зниження якості освіти.
Можна назвати три причини, з яких країна мусить надавати підтримку вищій освіти:
• інвестиції в систему вищої освіти створюють зовнішні ефекти, важливі для сталого розвитку;
• ринки капіталів недосконалі й характеризуються інформаційною асиметрією, яка обмежує здатність окремих громадян одержувати позички на освіту в достатньому розмірі. Така недосконалість призводить до порушення принципів рівноправності доступу до освіти та до зниження ефективності;
• вища освіта відіграє провідну роль у підтримці базової та загальної освіти, посилюючи вплив зовнішніх чинників, що виникають на нижчих рівнях освіти.
Неоднозначним нині є розуміння системи державного замовлення на підготовку фахівців.
По-перше, є правова норма, відповідно до якої держава гарантує безоплатне навчання студентів у встановленій пропорційній нормі. Держзамовлення може бути визначене на підставі цього показника, а методологічна проблема з'ясування економічної сутності держзамовлення поступається місцем проблемі розроблення методики диференційного держзамовлення за спеціальностями та річними обсягам й прийому студентів. .
По-друге, в основу визначення держзамовлення покладено, що держава має створювати сприятливі умови для функціонування й розвитку підприємств усіх галузей та всіх форм власності як основи соціально- економічного розвитку країни, що гарантовано Конституцією України.
В цьому разі держзамовлення, по-суті, дорівнює потребі національної економіки у фахівцях, а проблема її формування полягає в розробленні адекватних методів довгострокового прогнозування соціально- економічного розвитку та створенні методик визначення потреби в кадрах на підставі прогнозованих даних за спеціальностями та роками випуску фахівців
По-третє, держзамовлення – це потреба у фахівцях підприємств, організацій та установ, цілковитим власником або єдиним засновником яких є держава.
Особливе місце серед усього комплексу завдань має належати вибору та обґрунтуванню можливих варіантів самофінансування вищої школи, зокрема таких як:
• кредитування вищої освіти;
• фінансування за рахунок комерціалізації,
• використання механізму податкових пільг для вдосконалення фінансового забезпечення;
• розвиток платної системи перепідготовки й підвищення кваліфікації спеціалістів на конкурсній основі;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна психологія» автора Бутко М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль освіти у розвитку національної інноваційної системи“ на сторінці 2. Приємного читання.
