У світлі нинішніх суспільних проблем в Україні, пов'язаних із неурегульованістю військових дій на Сході, анексією Криму, загостренням кризових явищ та інфляційних процесів в економіці, різким падінням рівня життя широких верств населення, особливого значення набуває дослідження поведінки людей як складного системного явища, яке торкається економічних, соціологічних, психологічних, культурно- етнічних, релігійних та інших аспектів життєдіяльності індивідів, оскільки значною мірою детермінує сукупну проблематику сталого розвитку держави та її регіонального ландшафту. Відчуваючи відірваність сутності реформ від потреб суспільства та їх несумісність з глобальними трансформаційними процесами, окремі верстви населення радикалізуються, що призводить до різкої зміни моделі їхньої поведінки, тим самим ще більше посилюючи суперечності та напругу в економіці.
У процесі інтенсифікації суспільних суперечностей сучасна людина щораз частіше ставить перед собою питання наскільки задоволена вона своїм життям. За останні роки особливо стрімко у країні зростає чисельність осіб, які скаржаться на пригніченість та розчарування через події, що відбуваються навколо. Відсутність почуття задоволеності життям є одним із факторів, під впливом якого людина тримає певну позицію.
З метою вирішення проблемних ситуацій людина використовує різні способи та стратегії, незалежно від її світогляду.
Виділяють п'ять відомих відхилень від раціональності (довіра, справедливість, зловживання, грошова ілюзія й історія) у прийнятті економічних рішень
Довіра – це найголовніше, що потрібно відновлювати, коли економіка виходить із стану у рецесії. Довірі, як і багатьом економічним явищам, властива рівновага.
Довіра – це як прогноз: за високого його рівня люди з оптимізмом дивляться в майбутнє, а за низького – з песимізмом.
Слово довіра {confidence) походить від латинського слова "fido", що означає "я довіряю". Сучасну кризу ототожнюють з втратою кредиту довіри до інститутів влади, а слово кредит походить від латинського "credo", що також означає "я вірю". Економісти лише частково усвідомили, що розуміється під вірою і довірою. Вони стверджують, що довіра раціональна, оскільки люди використовують доступну їм інформацію, щоб скласти прогноз, а потім на його основі приймати рішення. Але довірлива людина часто ігнорує частину певної інформації, а керується тільки тим, що вірить в те, що є правдою, а що ні.
Тому в хороші часи люди сповнені вірою, вони ухвалюють рішення не роздумуючи: інстинкти підказують, що попереду їх чекає успіх. Вони пригнічують в собі сумніви.
Способи вимірювання довіри досить давно застосовуються під час проведення опитувань громадської думки. Серед них виділяють індекс споживчих настроїв або кредитні спреди – різниця між процентними ставками з надійних і ризикових кредитів. Тому для держави є проста рекомендація – збільшити зайнятість, збільшити зростання державних витрат, скоротити податки, збільшити обсяги кредитування.
Економісти також нехтують поняттям справедливості, витісняючи її на задній план. Прийнято вважати, що підручники з економіки повинні розповідати про економіку, а не про психологію, антропологію, соціологію, філософію, де досліджується феномен справедливості.
Виявляється, що одна з головних складових щастя – це коли ми реалізуємо наші уявлення про те, як вести себе правильно, тобто поводитись справедливо. Якщо інші вважають нас несправедливими, то це нас ображає. Ми вимагаємо, щоб інші ставилися до нас так, як ми ставимося до них.
Справедливість допомагає нам в економіці пояснити явище вимушеного безробіття, співвідношення між інфляцією і валовим національним доходом. Справедливість допомагає нам при купівлі бізнесу, під час розподілу компанії та ін. Наприклад, як радять поділити компанію між двома партнерами? Один ділить компанію на дві частини і пропонує другому вибрати одну з них. У результаті мета поділу компанії – не поділити на дві рівні частини, а зробити так, щоб обидва партнери залишилися щасливими і відчували, що операція пройшла справедливо.
Тема захисту прав споживачів від зловживань була завжди актуальною. Споживачі часто є добре проінформованими, щоб відмовитися від випадкових покупок. Існують державні гарантії на випадок, коли споживач не зможе відразу відрізнити властивості товару.
Скандали, пов'язані з фінансовими зловживаннями, завжди неймовірно заплутані і водночас дуже прості. Вони пов'язані з порушенням бухгалтерських принципів, що стосуються кількості грошей, які можна взяти на законній підставі. А заплутані тому, що учасники намагаються огорнути порушення цих принципів туманом із величезних складнощів.
Зловживання породжує ще більше зловживання. На розповсюдження зловживань впливає і поява інновацій у фінансовій сфері, і закони, що дозволяють їх застосовувати, хоча суспільство може і не відразу зрозуміти, в чому їх суть. З часом змінюється і культура, заохочуючи або караючи нечесну поведінку. Оскільки такі культурні зміни важко піддаються кількісним вимірам і знаходяться поза галузями економіки, економісти дуже рідко пов'язують з ними коливання в економіці.
Грошова ілюзія – це ще один інгредієнт, якого бракує в сучасній економіці: грошова ілюзія виникає тоді, коли ми приймаємо рішення під враженням номінальної суми, а не реальної купівельної спроможності грошей. Багато економістів вважають, що грошової ілюзії немає, тобто рівень цін і зарплат визначається відносною вартістю, а не номінальним значенням цих величин.
Американський економіст, представник неокласичного напряму в економічній науці Ірвін Фішер залишив чимало значних робіт з теорії загальної економічної рівноваги, граничної корисності, але найважливіший внесок він здійснив у теорію грошей (формула Фішера).
Рівняння, що має вигляд MV=PQ, де М – кількість грошей в обігу, V – швидкість обігу грошей, Р – ціна, Q – обсяг продажів товарів і послуг, являє собою макроекономічне співвідношення; служить одним з важливих інструментів монетаристської доктрини.
Відповідно до рівняння обміну маса грошей в обігу прямо пропорційна рівню цін і обсягу виробництва (продажів) товарів і обернено пропорційна швидкості обігу грошей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна психологія» автора Бутко М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поведінкові особливості в кризових ситуаціях“ на сторінці 1. Приємного читання.
