Ставлення до грошей є важливим компонентом економічної свідомості груп і конкретних людей. Гроші можуть виступати й метою, і засобом. Вплив фактора класової належності перекриває вплив рівня доходу та культурних розходжень стосовно ставлення до грошей.
Підприємці більшою мірою, ніж представники інших груп, усвідомлюють гроші як фактор впливу на людей і форму влади.
Для підприємців це не просто фактор праці, як у банківських службовців, але й мета підприємницької активності і її стимул: більше прибуток, більше оборот капіталу. Крім того, це фактор безпеки й надійності справи, фірми. Жорсткі умови нерозвиненого ринку, незахищеність із боку закону вимагають від дрібного підприємця автономії, самостійності й самозбереження, для забезпечення яких важливі гроші.
При цьому, як показали дані, вони відчувають більшу залежність від грошей. Підприємці здійснюють постійний контроль за своїми грішми, завжди знають вміст свого гаманця й заощадження, віддаючи пріоритет готівці. Рідше використають гроші як терапію, рідко "тринькають", кидають гроші на вітер. Підприємці розглядають гроші і як предмет гордості.
Гпоші в житті сучасної людини. Сьогодні, говорячи про успішність, звичайно думають про доходи. Вимірювання ефективності власного життя в грошовому еквіваленті стало закономірним і представляється єдино можливим і правильним. Глобальна економіка і "окремо взяте" людське життя стали в сучасному світі максимально фінансово залежними. І відбулося це якось дуже швидко. Буквально за останні 10-20 років.
З чим пов'язане стрімке зростання важливості грошей для людського суспільства? Можливо, це всього лише закономірний процес історичного розвитку, і можна не почувати себе таким меркантильним, а все списати на нюанси соціального устрою суспільства?
Закон прискорення історії говорить, що на кожну наступну стадію розвитку йде менше часу, ніж на попередню. На думку деяких учених, новітня історія становить всього одну тисячну частину всесвітньої історії, але це самий насичений соціальними, культурними, економічними й політичними подіями період. Різко скоротився інтервал часу між помітними змінами в соціумі. Потік інформації подвоюється кожні 20 місяців.
Важливу роль у цьому відіграє гігантський стрибок, що відбувся в розвитку засобів комунікацій за останні роки. Можливість здійснення фінансових угод, не виходячи з дому, через Інтернет, прискорила процеси сучасного ділового життя в рази. На підтримку такої швидкості, знову ж таки, потрібні кошти. Хочеш бути в потоці, плати за транспорт. Але причому тут особиста успішність або її відсутність?
Багатьма психологічними дослідженнями доведено, що реакція людини на фінансові фактори впливає на її життя. Одна лише думка про гроші переводить мозок у стан, в якому людина стає егоїстичною. Чим більше людина цінує фінансовий успіх, тим менше значення для неї мають проблеми суспільства в цілому.
Людина живе в індивідуальному світі ілюзій, керуючись суспільними та особистими установками і правилами.
Ще на початку XX століття одним із засновників макроекономіки Джоном М. Кейнсом був запропонований неологізм "грошова ілюзія", що описує схильність людей сприймати номінальну вартість грошей, а не їхню реальну купівельну спроможність.
Психологи стверджують, що в сучасному суспільстві існує тенденція не стільки посилення важливості грошей, скільки зростання важливості володіння будь-чим і схильності демонструвати рівень свого багатства.
Сьогодні відоме філософське запитання Е. Фромма "Мати або бути?" трансформувався в "Мати чи демонструвати?". Швидкість комунікацій впливає на те, що навіть володіння інформацією стає предметом гордості та позерства.
Маніпулювання глибоко особистими почуттями людини, її таємними бажаннями завжди приносило колосальні прибутки. Ще у XVIII столітті один з основоположників сучасної економічної теорії Адам Сміт вважав, що основним стимулом економічної активності людини є приватний інтерес.
Індивідуаліст, як підтверджено психологічними дослідженнями, прагнучи до збільшення особистого капіталу, не думає про суспільні інтереси. У цьому випадку він невидимою рукою (згодом з'явилося поняття "невидима рука ринку") направляється до мети, яка може й не входити в його наміри. Переслідуючи свої власні інтереси, людина частіше "певним чином" краще служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо прагнула б робити це.
Навіть така особиста сфера, як сімейні відносини, піддається грошовому впливу.
Молодим родинам прямо в загсах під час подачі заяви підносять самовчителі про спільне фінансове життя. У перинатальних центрах молодим мамам роздають пам'ятки про формування міцного фінансового фундаменту для майбутньої дитини: фінанси обговорюються нарівні з пелюшками та дитячими хворобами.
Людям нав'язується дуже високий стандарт споживання та побутового комфорту, а емоційність сьогодні не компенсує незручності. Рай перемістився у палаци та лімузини. Суспільство споживання, у якому ми живемо, формує певні стереотипи поведінки, життєвий стиль. У період постмодернізму шлюб починає носити виразно рентний характер. Рівень достатку стає визначальним під час вибору партнера та створення родини ("скільки він заробляє?", "на чому їздить?", "де одягається?"). Сьогодні виглядають несучасними божевільне захоплення, безкорислива любов.
Чим би дитина не тішилася, аби тільки не плакала. Якщо людина щаслива у шлюбі за розрахунком, навіщо їй заважати? Якщо почуття єднання зі світом виникає тільки разом з відчуттям товстого портмоне у внутрішній кишені піджака від Кардена – добре. Будь-яка форма життя гідна існування. Або поняття щастя також стало несучасним?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна психологія» автора Бутко М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ставлення до грошей у різних соціальних групах населення“ на сторінці 1. Приємного читання.
