У самому загальному вигляді адаптація (лат. adapto – пристосовую) – процес пристосування працівника до умов зовнішнього і внутрішнього середовища [8]. Поняття "адаптація" широко застосовується в біології, медицині, психології, соціології, менеджменті персоналу та інших сферах науки.
Нині виділяють такі форми адаптації: соціальну і виробничу адаптацію.
Адаптація соціальна – активне пристосування індивіда до умов середовища і результату цього процесу.
Адаптація соціальна має дві форми: активну (індивід прагне вплинути на середовище, змінити його, тобто активно входить у процес соціалізації); пасивну (не взаємодіє із середовищем, не прагне змінити його, пристосуватися до особистих норм, оцінок, засобів діяльності).
Показники пасивної соціальної адаптації – перехід в інше соціальне середовище, аномія та різні види порушень у ціннісно-нормативній системі суспільства, відхилення поведінки.
Серед видів виробничої адаптації провідна роль належить професійній адаптації. Професійна адаптація – це комплексна система заходів, яка покликана перевірити правильність вибору конкретної професії, сприяти процесу пристосування особи до психологічних, фізіологічних та організаційно-технічних особливостей професійної діяльності на виробництві, успішному професійно-трудовому самовизначенню особистості.
Соціалізацією називається процес, у ході якого нові члени якої- небудь групи сприймають установки, цінності й норми, необхідні для того, щоб бути прийнятим у групу.
Відповідно до моделі Фельдмана соціалізація в організації проходити в три етапи:
Попередній етап. Потенційно новий співробітник одержує інформацію про організацію, роботу й про те, наскільки його власні вміння, здатності, потреби й цінності відповідають вимогам і можливостям цієї організації.
Етап безпосереднього знайомства. Новий співробітник знайомиться зі своїми новими виробничими завданнями, його включають у нову групу.
Етап пристосування й прийняття. Новий співробітник освоює свої виробничі завдання, пристосовується до робочої групи та культури організації.
Виділяють 7 базових параметрів соціалізації в організації.
• 1. Місія і цілі організації. Рівень менеджменту та його націленості на інновації та консюмеризм.
• 2. Базові параметри соціалізації в організації. Уміння виконувати роботу. Навчання виконанню завдань, що входять до посадових обов'язків.
• 3. Люди. Оцінка відносин власності, характеру ефективності мотивацій та стимулів.
• 4. Інституційне середовище. Одержання інформації про взаємини співробітників і структуру влади усередині організації.
• 5. Мова. Освоєння технічної лексики, сленгу й жаргону, специфічних для цієї організації.
• 6. Мета й цінності. Розуміння специфіки конкретних цілей і цінностей організації.
• 7. Історія. Навчання традиціям, звичаям, ритуалам, які накоплені в організації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна психологія» автора Бутко М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адаптація до праці та фактори її мотивації“ на сторінці 1. Приємного читання.
