Проблеми сучасного розвитку ринку праці в Україні

Економічна психологія

Світова економічна криза призвела до спаду виробництва, негативно вплинула на зайнятість населення, стрімко зросла кількість безробітних, посилилися диспропорції на ринку праці багатьох країн. Не дивлячись на позитивні результати економічних перетворень у більшості східноєвропейських країн спостерігається високий рівень безробіття, низька продуктивність праці. Структурні перетворення в економіці України, розвиток інтеграційних процесів змінили відносини зайнятості населення, інтенсифікували процес руху робочої сили, висвітлили нові актуальні проблеми на ринку праці. Дослідження проблем розвитку ринку праці протягом останніх років свідчить, що в різних країнах світу і в Україні також гостро постала потреба побудови нової стратегії розвитку ринку праці.

Однією з найважливіших проблем на ринку праці України є безробіття. Ситуація на ринку праці України виглядає загрозливою.

Сфера зайнятості сьогодні перебуває під впливом економічної рецесії в країні, глобальних і геополітичних викликів. Сучасні виклики ринку праці посилюються зростанням інфляції, руйнацією виробничої кооперації, обмеженням ринків збуту, зупинкою підприємств та очікуванням масового вивільнення працівників. Критичною є ситуація на Сході, де відбувається збройний конфлікт.

Зменшується чисельність зайнятих та середньооблікова кількість штатних працівників, збільшуються обсяги вимушеної неповної зайнятості. Разом з тим скорочується попит на робочу силу та зростає навантаження на одне робоче місце, яке на сьогодні в середньому по Україні становить 12 осіб.

Якщо ми звернемося до мови цифр, то, за останніми оприлюдненими даними Державної служби статистики України, чисельність зайнятого населення віком 15-70 років, порівняно з аналогічним періодом 2013 року, зменшилася на 1,1 млн осіб.

Середньооблікова кількість штатних працівників у січні 2015 року становила 8 млн 128 тис. осіб і порівняно з відповідним періодом 2014 року скоротилася на 1,4 млн осіб.

Чисельність безробітних у середньому за 2014 рік збільшилася на 291 тис. осіб і становила 1,8 млн осіб. Рівень безробіття населення віком 15-70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці (МОП), зріс з 7,1 до 8,9 % економічно активного населення.

Кількість вакансій, про які роботодавці поінформували центри зайнятості, у 2015 році скоротилась порівняно з даними 2014 року на 21 %. Зокрема, у Сумській, Закарпатській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях – на 21-27 %, у Дніпропетровській – на третину, а у Чернівецькій області відбулося скорочення кількості вакансій на 41 %. У структурі вакансій найбільшу частку складають робочі місця для кваліфікованих робітників, професіоналів та фахівців, кожна десята вакансія пропонувалася для низькокваліфікованих працівників, мінімальним є попит на технічних службовців та працівників сільського господарства.

Вітчизняному ринку праці також притаманні проблеми недостатнього обсягу створення нових робочих місць; низької професійної мобільності трудових ресурсів. Однією з головних рис сучасного ринку праці є зростання внутрішньої міграції та вихід на ринок праці громадян з числа внутрішньо переміщених осіб, а також учасників антитерористичної операції, які потребують соціального захисту від безробіття. Актуальними залишаються ризики зростання безробіття серед молоді, проблеми працевлаштування випускників вищих та професійно- технічних навчальних закладів.

На ринку праці України також можна виділити такі актуальні проблеми, як: проблема конкурентоспроможності національного ринку праці; відтворення людського потенціалу; проблема мобільності робочої сили, гендерної диференціації доходів населення та інші.

Розглянемо проблему конкурентоспроможності національного ринку праці. Сучасний стан розвитку економіки України характеризується трансформаційними процесами, позитивний результат таких перетворень не може бути досягнутий без виходу на якісно новий рівень кваліфікації робочої сили та її конкурентоспроможності. Система забезпеченості кадрами має гнучко реагувати на зміни потреб виробництва, що виявляються на ринку праці. Але відсутність комплексного системного підходу до потреб кадрового забезпечення виробничої сфери як на загальнодержавному, так і регіональному рівні призвели до зростання невідповідності між потребою у кваліфікованих кадрах і фактичною професійно-кваліфікаційною структурою пропозиції робочої сили. На сьогодні в Україні прослідковується тенденція невідповідності кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, кількості найнятих робітників, які скористалися послугами служби зайнятості, та потребі у робочий силі.

Слід зазначити, що ефективність праці залежить, у першу чергу, від рівня оплати праці, який повинен відповідати кваліфікації і творчому внеску працівника в роботу підприємства. Адекватність оплати праці є одним із найважливіших соціально-економічних показників культури виробництва та вирішальним фактором зростання продуктивності праці.

Як показує світовий досвід, проблеми у сфері застосування найманої праці вирішуються оптимально, якщо зорієнтовані не на конфронтацію, а на досягнення соціальної злагоди, узгодження інтересів різних суспільних груп. Стрижнем соціального партнерства є принцип співробітництва між роботодавцями й найманими працівниками, який реалізується у формах проведення переговорів, укладення колективних договорів та колективних угод, узгодження проектів нормативно- правових актів, консультацій під час прийняття рішень соціальними партнерами на всіх рівнях.

Для підвищення конкурентоспроможності національного ринку праці необхідно змінювати ставлення до людини, систему підготовки професіоналів. Покращення якості освіти – це комплекс заходів, що розвивається разом з динамічними змінами у світі.

Варто пам'ятати, що лідерами стають ті країни, які вкладають найважливіші інвестиції – інвестиції у людський капітал. Забезпечення конкурентоспроможності освіти сьогодні потребує: перегляду кількості і структури закладів вищої освіти, а також навчальних напрямів і спеціальностей, приведення їх у відповідність до потреб економічного розвитку; створення умов для реалізації принципу автономності вищих навчальних закладів; введення моніторингу якості освіти; забезпечення прямого зв'язку між сферою освіти та ринком праці. Крім удосконалення системи освіти, важливе значення має професійне навчання кадрів на виробництві.

Таким чином, підвищення конкурентоспроможності національного ринку праці – це комплексна проблема, вирішення якої залежить від державного регулювання цих складних процесів.

Покращення державної політики щодо людського розвитку неможливе без розгляду проблеми відтворення людського потенціалу. Саме тому стратегія людського розвитку повинна ґрунтуватись на визначенні пріоритетів соціально-економічної політики, які забезпечать найбільш сприятливі умови для відтворення людського потенціалу.

Процес відтворення людського потенціалу передбачає: генетичне відтворення людського потенціалу (яке відбувається природно та визначає індивідуальні фізичні, психофізіологічні та інші характеристики людини) та онтогенезне відтворення (набуття у ході життєдіяльності індивіда здібностей, які є наслідком власних свідомих зусиль). Виходячи з розуміння складових процесу відтворення людського потенціалу, необхідно звернути увагу на об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на його відтворення.

До об'єктивних чинників належить демографічна ситуація, яка визначає кількісні і якісні характеристики людського потенціалу, та природні умови, що визначають систему розселення і значною мірою впливають на відтворення населення. До суб'єктивних чинників належать чинники, успадковані від адміністративно-командної системи, і ті, які з'явилися вже після проголошення незалежності України. До чинників, які стримували формування умов і розвиток відтворення людського потенціалу України, належить непродумана соціально-економічна політика 90-х pp. XX ст., яка породила непрофесійне управління людським потенціалом і підірвала матеріальну та духовно-моральну складові його відтворення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна психологія» автора Бутко М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проблеми сучасного розвитку ринку праці в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет, завдання та структура економічної психології. Економічна поведінка

  • Історія виникнення та розвитку економічної психології

  • Економічна психологія в системі наук

  • Економічна поведінка прийняття рішень

  • Тема 2. Методи дослідження економічної поведінки

  • Основні типи поведінки індивідів

  • Мотиваційно-вольовий компонент економічної поведінки

  • Поведінкові особливості в кризових ситуаціях

  • Тема 3. Економічна психологія сприйняття грошей

  • Типи й акцентуації особистості в контексті використання грошей

  • Фактори, що впливають на ставлення до грошей

  • Ставлення до грошей у різних соціальних групах населення

  • Тема 4. Економіко-психологічні передумови розвитку підприємництва

  • Етика та ідеологія підприємництва

  • Психологічний портрет підприємця

  • Підприємець та менеджер: психологічні умови поведінки

  • Тема 5. Умови формування та розвитку трудового потенціалу: економіко-психологічні аспекти

  • Характеристика трудового потенціалу

  • Умови формування та розвитку трудового потенціалу

  • Фактори соціально-психологічного впливу на кадровий потенціал

  • Тема 6. Ринок праці

  • Структура, моделі та функції ринку праці

  • Методи регулювання ринку праці

  • Проблеми сучасного розвитку ринку праці в Україні
  • Тема 7. Психологія вибору професії

  • Адаптація до праці та фактори її мотивації

  • Планування кар'єри

  • Професіограма менеджера

  • Тема 8. Психологія споживача

  • Типові ефекти споживацької поведінки

  • Маркетингові дослідження поведінки споживачів

  • Тема 9. Фактори психологічного впливу на суб'єктів фондового та фінансового ринків

  • Психологія поведінки платників податків

  • Загальні психологічні закономірності поведінки на біржі

  • Тема 10. Інновації та їх прояв в економіці і психології

  • Організаційно-економічний механізм управління інноваційним розвитком

  • Роль освіти у розвитку національної інноваційної системи

  • Психологічні аспекти знаннєвої економіки