Розділ «Частина VII. Прикладні аспекти психології»

Професійне навчання — це соціальна система навчання конкретної професії. Навчання — це управління процесом набуття нових знань, формування здібностей і в цілому когнітивних структур, організація пізнавальної активності учня. У процесі професійного навчання постійно відбувається спілкування, за допомогою якого засвоюється професійна інформація, здобувається професійний досвід, який закріплюється в учнів у формі знань, умінь, навичок.

Знання — це інформація у вигляді понять та образів, які надходять ззовні і дозволяють сформувати абстрактну модель дійсності. Успішність освоєння знань учнем (і його навчання в цьому плані) залежить від різних обставин. Багато що визначається методами і технологіями навчання. Неадекватна методика навчання може полягати, наприклад, у тому, що учням пропонують освоєння нового матеріалу без опрацювання й закріплення попереднього. Успіхи учнів залежать і від їх бажання (мотивації навчання) осягнути цю премудрість. Нарешті, рівень освоєння знань визначається загальними пізнавальними здібностями учня (тим, що прийнято називати загальним інтелектом), а також спеціальними пізнавальними здібностями.

Уміння — це здатність і готовність людини швидко й точно виконувати завдання, дії, застосовуючи доцільні способи й засоби. виконання діяльності в цьому випадку здійснюється під свідомим контролем. До загальнотрудо-вих умінь відносять уміння, що необхідні при виконанні будь-якого виду праці, становлять основу загальної працездатності; до них належать: уміння планувати діяльність, організовувати послідовність дій по вирішенню завдань, уміння докласти вольових зусиль і довести розпочату справу до кінця, контролювати свої дії і свій стан у роботі (К. К. Платонов, 1962). Спеціальні (професійні) вміння потрібні в першу чергу для виконання професійних завдань і набуваються в професійних навчальних закладах.

Навичка — автоматизований компонент свідомої дії, який виробляється в процесі його виконання. Уміння можуть бути освоєні правильно, але не доведені до виконання на рівні автоматизованих навичок. якщо умови діяльності мінливі, за оптимальні можна визнати такі види вмінь і навичок, при виконанні яких у будь-який момент, якщо це необхідно, людина може припинити виконання дії і змінити його програму. Інакше кажучи, якщо в завданні щось може змінитися, шкідливо відключати свідомість (або, як то кажуть, утрачати пильність), оскільки можуть з’явитися помилки.

Основні чинники, що впливають на ефективність професійного навчання: вік учнів; специфіка професії; здатність до навчання (тобто легкість, з якою засвоюються знання, уміння й навички); мотивація; особливості методів навчання. У результаті професійного навчання і професійної підготовки повинна сформуватися особистість професіонала. Процес навчання забезпечує людині підвищення продуктивності в певній діяльності.

Якщо професійні вміння складні, якщо недостатні словесні описи необхідних дій і помилки можуть призвести до аварій, травм, педагоги і психологи разом з професіоналами моделюють реальне професійне завдання на тренажері й розробляють спеціальні системи тренувань. У наш час тренажери застосовують у навчанні льотчиків, операторів енергосистем, атомних електростанцій, автоводіїв, водіїв-механіків танка. відомий вітчизняний психолог і лікар К. К. Платонов (1906—1984) сформулював чотири принципи ефективних тренажерів: 1) навчальні завдання на тренажері мають бути психологічно близькі реальній професійній ситуації, з якою зобов’язаний навчитися справлятися учень; 2) учбові завдання мають бути різної міри складності і починати навчання слід з простих ситуацій, поступово ускладнюючи їх; 3) учень повинен отримувати об’єктивну оцінку правильності своїх дій (потрібний зворотний зв’язок); 4) тренажер повинен забезпечити багаторазове повторення навчальних завдань (К. К. Платонов, 1962).

Тренажери, як і будь-яка система тренінгу, повинні в результаті сформувати в учня необхідну орієнтовну основу дії, що складається зі спеціальних знань і чуттєвих, образних уявлень. Орієнтовна основа дії забезпечує розуміння, свідомість учення, дозволяє учневі отримати точну картину необхідного результату та процесу його досягнення.

Окрім знань, умінь і навичок у процесі професійного навчання можуть і повинні розвиватися професійно важливі якості. Так класичним можна визначити досвід С. Г. Геллерштейна (1958) щодо формування тонко диференційованого «почуття часу» на основі вміння оцінювати мікро-інтервали часу з точністю до 0,01—0,02 с. Сформоване вміння дозволяло випробовуваним реагувати на стимул із заданим латентним періодом, регулювати темп і ритм рухів. С. Г. Геллерштейн розглядав проблему розвитку й тренування професійно важливих якостей як центральну проблему психології праці — проблему створення внутрішніх засобів діяльності, автоматизованих навичок і орієнтирів для свідомого контролю професійних дій (С. Г. Геллерштейн, 1969).

1. Охарактеризуйте мету і завдання інженерної психології.

2. Розкрийте зміст поняття «система “людина-ма-шина”».

3. Охарактеризуйте основні етапи розвитку інженерної психології.

2. Охарактеризуйте основні типи систем «людина-ма-шина».

3. Дайте характеристику основним показникам ефективності, надійності й безпеки функціонування системи «лю-дина-машина».

4. Розкрийте особливості операторської діяльності.

5. Охарактеризуйте основні етапи діяльності оператора в системі «людина-машина».

6. Дайте загальну характеристику системи переробки інформації оператором у процесі діяльності.

7. Що таке підсистема забезпечення інформаційних процесів?

8. Назвіть загальні чинники успішності операторської діяльності.

9. Охарактеризуйте класи умов праці в операторській діяльності.

10. Розкрийте зміст поняття «працездатність».