Розділ «Частина V. Психічна регуляція поведінки і діяльності»

1) розв’язання сформульованих завдань і постановки власних цілей;

2) планування діяльності, застосування ресурсів і резервів, створення програм;

3) організації зовнішніх умов і внутрішніх передумов діяльності;

4) обробки й переробки інформації й прийняття (вибору) рішень при взаємодії із середовищем;

5) повідомлення, застосування правил, принципів і критеріїв дії;

6) координації різних психічних факторів у процесі планування й реалізації планів;

7) регулювання функцій рецепторів і ефекторів;

8) контролю за активністю й оцінки її результатів;

9) підготовки до подальшої активізації, спрямованої на задоволення нових вимог середовища, у якому людина живе й працює.

Вольові якості мають значення головним чином для того, ЯК люди будуть діяти, але не ЩО саме вони будуть робити. вони характеризують спосіб свідомої саморегуляції особистості, керування нею своєю активністю, діями й спілкуванням. Вольові якості відносно стабільні й індивідуальні й проявляються при цілеспрямованому впливі суб’єкта на зовнішнє середовище, на внутрішні процеси й стани, на саму себе. У таблиці 19.2 наводиться перелік вольових якостей на класифікаційній підставі, запропонованій М. Бріхциним.

Таблиця 19.2. Взаємозв’язок ланок психічного керування та вольових якостей особистості (за М. Бріхциним)

Ланки психічного керування за М. Бріхциним	Вольові якості особистості
Ініціація діяльності (вибір мети, одержання завдання та її з’ясування)	— ініціативність— ретельність
Планування ходу діяльності	— незалежність— передбачливість— моторність (спритність)— обачність
Підготовка зовнішніх умов і внутрішніх передумов	— самостійність— докладність
Організація керуючих і виконавчих ланок (самоорганізація)	— самовладання— діловитість
Взаємодія із зовнішнім і внутрішнім середовищем	— витривалість— помірність
Комплексна обробка інформації й процес прийняття рішень	— розважливість— сміливість— рішучість
Комунікація між керуючими ланками	— свідомість— принциповість
Координація взаємодії керуючих ланок	— цілеспрямованість— старанність
Регулювання виконавчих ланок діяльності	— енергійність— старанність
Контроль над процесом виконання завдання (наближення до мети) й уточнення плану	— наполегливість— гнучкість
Заключна оцінка ходу й результатів діяльності	— відповідальність

В. В. Нікандров виводить перелік вольових якостей з базису загальнонаукових категорій для опису будь-якого реального об’єкта (простір—час—енергія—інформація—єдність).

Просторовий аспект волі виражається в спрямованості вольових дій. На рівні особистісних властивостей це проявляється в здатності суб’єкта впливати на хід і результати своїх дій і не піддаватися впливу ззовні. Вольові якості, що відповідають даному аспекту такі:

• самостійність (здатність за власною ініціативою ставити мету, приймати й виконувати рішення, самокритично оцінювати свої дії, не піддаючись чужому впливу);

• незалежність (уміння бути вільним від стороннього впливу);

• ініціативність (уміння легко спонукати себе до цілеспрямованих дій);

• новаторство (особливий синтез вольових, інтелектуальних і творчих якостей особистості);

• цілеспрямованість (уміння не упускати з поля уваги поставлену мету й неослабно підтримувати зусилля для її досягнення);

• почуття впевненості (переконаність у своїх можливостях з подолання перешкод на шляху до мети);

• негативізм (гіпертрофоване вираження самостійності й незалежності, коли зникає елемент самокритичності).

Часовий аспект волі відбиває її тривалість і послідовність. Вольовими рисами особистості в цьому аспекті є: