Розділ «Частина IV. Пізнання»

Мнемічні сліди унікальних подій в житті людини ефективно протистоять забуванню через те, що піддаються інтерференції значно менше, ніж однотипні події. З цим, зокрема, пов’язаний ефект «ізоляції» (ефект Г. фон Ресторф). Так, при запам’ятовуванні довгого ряду стимулів (наприклад, списку слів) і ще одного-двух об’єктів (наприклад, малюнків), що фізично відрізняються від слів, спостерігається забування багатьох стимулів. Проте унікальні об’єкти (у цьому випадку — малюнки) відтворюються завжди.

Рис. 13.2. Конкуренція при витяганні спогадів через їх інтерференції: А — витягання без інтерференції (ознака пошуку асоціюється тільки з цільовим спогадом);Б, Б — витягання в умовах інтерференції (ознака пошуку «обростає» конкурентними спогадами)

Свіжіша інформація може перешкоджати відтворенню старої інформації (ретроактивна інтерференція). Кожне нове відвідування університету студентом, кожна вранішня поїздка на транспорті, щоденне читання газет, робота за комп’ютером роблять спогади про попередні відвідування роботи, поїздки, читання недоступними. При іншому типі інтерференції (проактивної) раніше засвоєні знання сприяють забуванню нової інформації. Так, людина може забути місце, де вона залишила свій автомобіль вдень через те, що постаралася добре запам’ятати те місце, де вона поставила машину вранці. Декому важко згадати новий номер свого мобільного телефону через нав’язливе відтворення старого номера.

Розрізняють також стійке й тимчасове забування. Останнє може бути пов’язане або з ефектом інтерференції, або з позамежним гальмуванням, викликаним перенапруженням відповідних нервових клітин (стомлення, перевантаження, безсоння).

Процес забування вибірковий. Тому, крім мимовільного, виділяють мотивоване забування. Забувається краще те, що перестає відігравати для особистості істотну роль, а іноді те, що йде врозріз з її спрямованістю, те, що неприємно. При мотивованому забуванні людина здійснює певну активність, яка робить інформацію менш доступною. У психоаналізі З. Фрейда ця активність дістала назву витіснення. Витіснення — це психологічний захисний механізм, що переміщує небажані думки й почуття в підсвідомість з метою позбавлення від психічного дискомфорту. За допомогою витіснення спогад віддаляється зі свідомості без жодної участі людини, яка про це навіть і не підозрює. Якщо людина видаляє зі свідомості який-небудь спогад навмисне, то цей процес називають пригніченням.

Необхідно розрізняти також умисне і мотивоване забування. Умисне забування є наслідком процесів, свідомо ініційованих людиною з метою забути. При цьому суб’єкт використовує спеціальні прийоми забування, такі як пригнічення або умисне зрушення контексту (наприклад, ухилення від зустрічі з неприємною людиною, відвертання голови від предмета, який нагадує про небажану подію і т. ін.). Мотивоване забування — більш широке поняття. Воно включає мотиваційно обумовлене забування, але при цьому забуте навмисно. Особливий різновид мотивованого забування — психогенна амнезія, яка викликається сильними психологічними стресовими чинниками й полягає в тому, що людина забуває події свого минулого

---

Питання для самоконтролю

---

1. Які функції пам’ять виконує в організації психічного життя суб’єкта?

2. За якими параметрами можна охарактеризувати пам’ять людини?

3. Охарактеризуйте видову, індивідуально-видову й індивідуальну (прижиттєву) пам’ять.

4. Дайте характеристику рухової, емоційної, образної і словесно-логічної пам’яті.

5. Порівняєте мимовільну й довільну пам’ять.

6. Чим розрізняються експліцитна й імпліцитна пам’ять? Як проявляється імпліцитна пам’ять в діяльності людини?

7. Охарактеризуйте миттєву, короткочасну і довготривалу пам’ять.

8. Яку роль відіграють оперативна і постійна пам’ять в регуляції й організації діяльності? Що таке робоча пам’ять?

9. У чому відмінності епізодичної і семантичної пам’яті?

10. Виділіть і охарактеризуйте рівні, на яких виявляються механізми утворення мнемічних слідів.

11. Охарактеризуйте види й механізми запам’ятовування інформації в пам’яті людини.

12. Перелічіть чинники збереження інформації в пам’яті.

13. У чому полягає реконструктивна природа відтворення?

14. Які рівні відтворення залежно від складності його протікання можна виділити? Охарактеризуйте їх.