Частина IV. Пізнання

Психологія. Підручник

Механічне запам’ятовування полягає в закріпленні зовнішніх особливостей об’єктів, що запам’ятовуються, без розуміння їх смислу і значення. Здійснюється шляхом багатократного повторення матеріалу, що часто перетворюється на зубріння. Механічно запам’ятовуючи візуальні, звукові стимули, їх послідовності, суб’єкт не розуміє ні їх суті, ні логічних зв’язків між ними. Механічне запам’ятовування іноді спостерігається у дітей і у деяких дорослих, що не володіють прийомами смислової обробки матеріалу.

При смисловому запам’ятовуванні суб’єкт виявляє закономірні, істотні (зокрема, причинно-наслідкові) зв’язки між об’єктами. Використовуючи розумові прийоми, людина виділяє в матеріалі головне, відділяє його від другорядного, визначає співвідношення між частинами матеріалу, зв’язує нову і вже наявну інформацію.

Залежно від того використовує або не використовує людина спеціальні засоби і прийоми обробки інформації виділяють безпосереднє і опосередковане запам’ятовування.

Безпосереднє запам’ятовування — це фіксація сприйнятого без допомоги посередників, без додаткової переробки інформації. Опосередковане запам’ятовування відбувається за допомогою різних прийомів, способів, засобів. Вони мають соціальне походження, зумовлені спілкуванням дитини з дорослими. Опанування засобів запам’ятовування відбувається в процесі навчання і виховання. Засоби запам’ятовування бувають зовнішніми (екстериоризованими) і внутрішніми (інтериоризованими). Запис слів, малювання, використання комп’ютера в режимі органайзера — приклади зовнішніх засобів запам’ятовування. Внутрішні засоби — це повторення про себе, аналіз, синтез, класифікація, систематизація матеріалу, виділення опорних пунктів, побудова плану і т. ін.

Прийоми, що опосередковують процес запам’ятовування, можна розділити на: 1) такі, що допомагають людині виявити внутрішні логічні взаємозв’язки усередині матеріалу і опертися на них при відтворенні; 2) мнемотехнічні. Мнемотехнічний прийом дає можливість ефективно запам’ятати матеріал, логічна структура якого недоступна для розуміння або взагалі відсутня. Мнемотехніка — це створення штучних зв’язків і систем кодів. Накладаючи їх на незрозумілу інформацію, людина істотно полегшує її запам’ятовування. Якщо матеріал, що запам’ятовується, дуже складний і не піддається логічному аналізу, людина опосередковує запам’ятовування штучними, умовними смисловими одиницями.

Збереження — це процес пам’яті, завдяки якому зафіксований раніше матеріал може бути більш або менш легко відтворений в тій або іншій формі. На відміну від інших процесів пам’яті збереження не піддається об’єктивній реєстрації, що створює певні труднощі при його вивченні. Проте про особливості збереження можна судити опосередковано за трьома ознаками:

— відтворенню (через якийсь час людина може згадати тільки те, що зберегла);

— впізнаванню (ідентифікація об’єктів як знайомих, відомих суб’єктові раніше, є ознакою їх збереження в пам’яті навіть при нездатності відтворити);

— доучуванню (матеріал, що здається забутим, вимагає для доучування менше часу і зусиль, ніж при первинному запам’ятовуванні).

Із цих трьох показників збереження перший (відтворення) — найменш надійний, оскільки далеко не все те, що не відтворюється, забуто. Ремінісценція (відновлення забутого) є яскравим доказом того, що «забуте» продовжувало зберігатися в пам’яті. В експериментах У. Пенфілда,

H. П. Бехтерєвої в результаті електростимуляції глибоких мозкових структур у досліджуваних активізувалися спогади, які здавалися назавжди загубленими. В стані гіпнозу деякі люди відновлюють давно втрачені навички — дитячий почерк, манеру малювання, розмови і т. ін. Найбільш радикальне пояснення такого роду даних полягає в твердженні того, що ніяка інформація, яку людина отримує протягом життя, не втрачається повністю. її сліди поступово занурюються на глибші рівні нейронних структур, звідки, проте, вона може бути витягнута.

Збереження має процесуально-динамічну природу. Інформація не лежить в пам’яті «нерухомим вантажем», а піддається переробці і переструктуруванню (відбору, систематизації, доповненню, узагальненню, перегрупуванню). Це — процес організованого засвоєння інформації, оволодіння нею і переробки її в систему знань і особистого досвіду.

Тривалість збереження інформації неоднакова на різних рівнях її переробки в мнемічної системі. Так, в сенсорній (миттєвій) зоровій пам’яті це проміжок від 0,25 до 1,0 с, в короткочасній оперативній — від 1,0 до 30 хв, а в довготривалій пам’яті — дні, роки, все життя.

До чинників, що визначають збереження, відносяться:

— обсяг матеріалу, що запам’ятовується (дещо краще зберігається матеріал великого обсягу, для засвоєння якого була виконана більш ретельна діяльність суб’єкта);

— міра усвідомлення матеріалу (неосмислений матеріал зберігається гірше, ніж той, що має смислові зв’язки);

— способи заучування (матеріал, завчений розподіленими в часі повтореннями, зберігається краще, ніж той, який заучували концентрованим способом);

— характер діяльності, яка заповнює інтервал між запам’ятовуванням і відтворенням; ця діяльність може порушити процес консолідації слідів і викликати ретроактивну інтерференцію; краще всього матеріал зберігається, якщо інтервал між запам’ятовуванням і відтворенням нічим не заповнений або заповнений сном, найгірше, якщо він заповнений гомогенною діяльністю (тобто подібною до тієї діяльності, яка відбувалася при заучуванні);

— характер діяльності, яка передувала запам’ятовуванню (вона може стати причиною проактивного гальмування);

— емоції. Несильні емоційні переживання у момент запам’ятовування сприяють збереженню, а інтенсивні — спотворюють зміст, що запам’ятовується, порушують збереження; модальність емоційного тону матеріалу, що запам’ятовується, сприяє активізації психологічних захистів, зокрема механізму витіснення: негативно забарвлений матеріал витісняється в неусвідомлювані шари психіки і забувається, а позитивно забарвлений утворює міцні сліди за рахунок їх дублювання в емоційній пам’яті;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологія. Підручник» автора Прокопенко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина IV. Пізнання“ на сторінці 28. Приємного читання.