Розділ «Частина I. Психологія як наукова дисципліна»

Наступну групу галузей психології складають прикладні (спеціальні) напрями психологічних знань. Прикладними називають галузі науки, у яких вивчаються психічні явища, що є характерними для певних видів діяльності людей. Кожна з прикладних психологічних галузей спрямовується на вирішення конкретних завдань у тій чи іншій сфері життя людини: в освіті, сфері охорони здоров’я, у виробництві тощо. Тому вони й отримали своє найменування відповідно до тієї соціальної сфери, до якої належать. Загалом прикладних галузей психології досить багато, їх приблизно стільки ж, скільки видів діяльності людини. У зв’язку з цим ми розглянемо лише деякі з них.

Педагогічна психологія — галузь психології, яка вивчає психологічні проблеми навчання та виховання. Основну увагу психологи в педагогічній психології зосереджують на вивченні умов, які забезпечують оптимальний ефект навчання, а також питань індивідуально-психологічних відмінностей учнів, взаємостосунків педагогів і учнів, психологічних особливостей навчально-виховної роботи з дітьми, які мають відхилення в психічному розвитку тощо. Педагогічна психологія розподілилась на декілька галузей знань, серед яких психологія навчання, психологія виховання, психологія вчителя.

Клінічна (медична) психологія займається психологічними аспектами гігієни, профілактики, діагностики, лікування й реабілітації хворих, взаємин лікаря й хворого тощо. Вона поділяється на патопсихологію (її предмет — відхилення у процесі розвитку психіки, її розлади при різних формах мозкової патології); нейропсихологію (досліджує залежність психічних явищ від фізіології мозкових структур); психотерапію (вивчає та використовує засоби психологічної дії для лікування хворих); психопрофілактику (запобігання небажаних явищ у психіці здорової людини); психогігієну (вивчає заходи підтримання та збереження психічного здоров’я людей); психосоматику (її предмет — вплив психіки на виникнення соматичних проявів).

У контексті належності до права виокремлюють юридичну психологію, що вивчає закономірності психічної діяльності людей у сфері юридичної практики та поділяється на такі напрямки: судова психологія (вивчає психологічні особливості поведінки суб’єктів карного процесу); кримінологія (її предмет — поведінка та формування особистості правопорушника, мотиви правопорушення тощо); виправна (пенітенціарна) психологія (психологія ув’язненого у виправних закладах).

До прикладних галузей психології, пов’язаних із технічними науками, відносяться психологія праці та інженерна психологія. Перша галузь вивчає психологічні особливості трудової діяльності людей різних професій, психологічні основи наукової організації праці, друга — об’єктивні закономірності процесів інформаційної взаємодії людини та технічних засобів, особливості розподілу та узгодження функцій між людиною і машиною. Психологія праці також займається проблемою професійної придатності людей.

Не менш значущими для вирішення практичних завдань є психодіагностика, політична психологія та психологія творчості. Психодіагностика — це наукова дисципліна та водночас сфера психологічної практики, що пов’язана зі створенням і застосуванням методів розпізнавання індивідуально-психологічних особливостей людини. Діяльність психодіагноста передбачає встановлення діагнозу.

Політична психологія вивчає особливості політичного життя суспільства. Найбільш важливими розділами цієї науки є психологія пропаганди та агітації, проблеми іміджу політичного діяча, влади, вивчення політичної самосвідомості. Психологія творчості досліджує закономірності творчої діяльності, фактори стимуляції творчого процесу, умови розвитку творчої особистості. При цьому творчість розглядається у контексті культури як форма діалогу традицій.

Слід наголосити, що ми розглянули лише незначну кількість прикладних галузей психологічної науки. Існують інші галузі, не менш значущі для практичної діяльності людини, наприклад, психологія релігії (досліджує психологічні фактори релігійної свідомості), психологія спорту (вивчає закономірності психічної діяльності людей в умовах тренувань і змагань). Проте перейдемо, нарешті, до розгляду особливостей практичної психології, яка здійснює діагностично-корекційну та профілактичну роботу з окремим індивідом або групою для збереження їхнього психічного здоров’я та надає практичну допомогу людині у вирішенні її життєвих проблем. Практична психологія створює особливу сферу психологічних послуг і функціонує та розвивається як система спеціальних психологічних служб. Ю. Л. Трофимов за сферами застосування виокремлює у структурі практичної психології такі напрямки:

• психологічна служба системи освіти психологічно забезпечує навчально-виховний процес, роботу з обдарованими та несумлінними учнями, професійну підготовку молоді, працюючи з дітьми, студентами, вчителями тощо;

• психологічна служба сім’ї та соціального захисту населення працює в річищі забезпечення та розвитку традицій і культури сімейного життя, корекції, профілактики сімейних конфліктів, гармонізації сексуальних стосунків, соціально-психологічної підтримки сім’ї, дітей-сиріт, пенсіонерів, інвалідів тощо;

• психологічна служба системи охорони здоров ’я займається психологічним забезпеченням лікувального процесу та реабілітації хворих, інвалідів, психотерапією та психопрофілактикою тощо;

• практична юридична психологія займається психологічним забезпеченням діяльності органів МВС, Служби безпеки, суду, прокуратури, працюючи з ув’язненими, потерпілими співробітниками органів міліції, судами;

• практична психологія праці та профорієнтації здійснює заходи щодо профорієнтації, профадаптації, створення оптимальних умов для праці;

• соціально-психологічна служба армії проводить роботу з військового профвідбору, психологічної підготовки та супроводу військовослужбовців тощо;

• практична психологія економіки та бізнесу вивчає психологічні умови економічної діяльності, методи оптимізації ведення ділових переговорів та укладання угод, маркетингу, реклами, надаючи консультативну допомогу і т. ін.;

• практична психологія політичної діяльності, управління та масових комунікацій здійснює експертизу законів і державних програм, прогнозування наслідків управлінських рішень, роботу з персоналом органів управління і державної адміністрації тощо.

Також за завданнями, які вирішує практичний психолог, та формами його роботи виокремлюють такі напрямки практичної діяльності: психодіагностика, психотерапевтичний вплив, психокорекція (використання психологічних методів прямого впливу на людину для виправлення недоліків її психології або діяльності) та психологічне консультування (практичне надання дієвої психологічної допомоги рекомендаціями людям, що потребують цієї допомоги).

Отже, навіть перелік невеликої частини галузей психології свідчить про її багатогранність. Усі галузі психологічних знань тісно взаємодіють між собою. Найкраще це виявляється у професійній діяльності психолога. так, психолог освіти повинен володіти знаннями вікової, педагогічної, клінічної психології, психодіагностики і т. ін. Безумовно, не тільки прикладні, практичні галузі використовують знання фундаментальної психології, але й вона сама відповідним чином узагальнює досягнення цих галузей, що сприяє її постійному оновленню.

Питання для самоконтролю

1. Які особливості психології як науки?