Розділ «Частина I. Психологія як наукова дисципліна»

5. Роменець В. А. Історія психології ХІХ — початку ХХ століття. — К.: Вища школа, 1995. — 614 с.

6. Роменець В. А. Історія психології Стародавнього світу і середніх віків. — К.: Вища школа, 1983. — 415 с.

7. Хьел Л, Зиглер Д. Теории личности. — СПб.: Питер Ком, 1998. — 608 с.

Додаткова:

1. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию: курс лекций. — М.: ЧеРо, 1998. — 334 с.

2. Іванова О. Ф. Харківська психологічна школа: історія створення, етапи розвитку, основна проблематика // Актуальні проблеми психології навчання: зб. наук. праць. — Харків: ХДПУ, 1995. — С. 3—14.

3. Маклаков А. Г. Общая психология. — СПб.: Питер, 2003. — С. 38—68.

4. Максименко С. Д. Общая психология. — М.: Реал-бук Вак-лер, 1999. — 523 с.

5. Немов Р. С. Психология: В 3-х т. — М.: Просвещение Вла-дос, 1994. — Т. 1. — Общие основы психологии. — 576 с.

6. Общая психология: учебник для студентов пед. институтов / под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение, 1986. — С. 5—20.

7. Психология: учебник / под ред. А. А. Крылова. — М.: Проспект, 1999. — С. 11—20.

8. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — СПб.: Питер, 2002. — С. 54—89.

9. Словарь психолога-практика / сост. С. Ю. Головин. — 2-е изд., перераб. и доп. — Мн.: Харвест, 2003. — 976 с.

Розділ 4. Психофізіологічні механізми психічної діяльності

4.1. Проблема зв’язку психіки з мозком

Ми мислимо за допомогою мозку, органом психіки є мозок — цю істину ми засвоюємо з дитинства разом з іншими істинами. Проте ми не знаходимо у власному досвіді жодного підтвердження цьому факту — адже ми не відчуваємо «гудіння» або «ворушіння» у голові, коли про щось міркуємо. Більш того, у літературі неодноразово описані явища на кшталт виходу душі з тіла, досвіду позатілесних переживань тощо. Можливо, наша психіка — це самостійна субстанція, яка жодним чином не пов’язана з мозком?

Стосовно того, що роботи власного головного мозку ми зовсім не помічаємо, можна сказати, що ми також не помічаємо і роботи інших органів: печінки, селезінки, щитовидної залози, але це не означає, що вони не функціонують. Про їх функції ми дізнаємося не з власних відчуттів, а опосередковано — через експерименти на тваринах, через біохімічні дослідження крові. Стосовно ж явищ типу поза-тілесних переживань (їх достовірність не викликає сумнівів) можна сказати так: ці факти настільки поодинокі і настільки мало вивчені, що про них на сьогоднішній день не можна сказати нічого більш вірогідного за таке: вони існують, вони досить рідкісні, вони для нас є повною загадкою.

На противагу цьому зв’язок психіки з мозком — це, по-перше, далеко не рідкісний, одиничний факт, а універсальний, властивий абсолютно всім людям; по-друге, він досить добре досліджений, і (хоч ми знаємо про нього далеко не все) ми можемо про нього говорити цілком зрозуміло, аргументовано, докладно. Знання про цей зв’язок накопичувались протягом тисячоліть, досліджені були мільйони людей. Дослідження проводилось у багатьох країнах, у тисячах лабораторій, сотнями тисяч учених. Так що на сьогодні наукова психологія (принаймні західна, із східною не все так просто) стверджує не тільки впевнено і чітко, а навіть однозначно, безальтернативно та безкомпромісно: психіка безпосередньо пов’язана з роботою мозку.

Більш правильним буде сказати так: у мозку є різні ділянки, і в ньому відбуваються різні процеси. Частина з них немає до психіки жодного відношення (наприклад, контролює та регулює склад крові, склад шлункового соку), а частина має саме безпосереднє відношення: забезпечує існування та протікання психічних процесів. При цьому не існує жодного психічного процесу, явища, стану, навіть ледь помітного, тимчасового, яке б не мало в якості свого носія той чи інший процес у конкретній ділянці мозку.

Кожне психічне явище існує тільки завдяки роботі мозку, і без роботи мозку психіки не існує. Для такого твердження існує велика кількість наукових даних, в яких зв’язок «психіка—мозок» не просто фіксувався (є він чи немає — цей факт не потребує доказів), а детально прощупувався, «продзвонювався», конкретизувався: як конкретно саме такий психічний процес пов’язаний з мозком, у яких його відділах, які конкретно мозкові процеси при цьому здійснюються.