Розділ «Частина I. Психологія як наукова дисципліна»

2) вищі цінності; проблеми волі, відповідальності і вибору;

3) особиста місія; проблеми спілкування, любові і самітності;

4) сутність Бога.

Метою екзистенціальної психології є розв’язання завдання відновлення автентичності конкретної особистості — відповідності її буття у світлі її внутрішньої природи.

Трансперсональна психологія. Сформувалася в 60-ті роки XX сторіччя на основі досліджень багатьох відомих психологів і психіатрів, але безсумнівним лідером даного напрямку є С. Грофф. Трансперсональна психологія вперше відкрито проводить масштабні дослідження психології людини з огляду на доперсональний період життя, тобто внутрішньоут-робний і той, що передує йому, цикл духовного існування поза тілесною формою. Усі три періоди подаються як єдиний цикл буття даного індивіда, що дозволяє розглядати позитивні або негативні колізії земної людини з вищого рівня, ніж це було колись. Трансперсональна психологія вивчає свідомість у більш широкому спектрі її проявів: множинність станів свідомості в багатовимірному бутті, вищі стани свідомості, парапсихологічні феномени, метапотреби і мета-цінності. відповідно, як терапевтичні використовуються методи, раніше неприйнятні з погляду науки: медитація, хо-лотропне дихання, активна уява, релігійний і містичний досвід, змінені стани свідомості. Особливу актуальність здобуває трансперсональний підхід у тренінгах особистісного росту, лікуванні наркоманії, алкоголізму, суїцидальних тенденцій, психозів і неврозів, як різновидів духовної кризи.

Сьогодні існує стійка тенденція до стирання меж між різними психологічними школами та об’єднання (інтеграції) накопичених ними знань в єдину цілісну концепцію. Проте психологія, як молода наука, що пройшла тривалий шлях розвитку, усе ще продовжує пошук відповідей на поставлені нею питання.

Питання для самоконтролю

1. За якими ознаками можна провести періодизацію етапів історичного розвитку психології?

2. Охарактеризуйте античний етап розвитку психології. Розкрийте зв’язок між поняттями «панпсихізм», «анімізм», «фаталізм», «магія».

3. Якими факторами визначався розвиток наук та психології в Середньовіччі?

4. Що зумовило активний розвиток психологічного знання у XIX столітті?

5. У чому полягає сутність кризи психології наприкінці XIX — початку XX століття?

6. Охарактеризуйте напрями досліджень провідних вітчизняних психологів.

7. У чому полягають суттєві відмінності сучасних психологічних напрямів?

Література

Основна:

1. Ждан А. Н. история психологии: от античности к современности. — М.: Педагогическое общество России, 2002. — 512 с.

2. Корольчук М. С., Криворучко П. П. Історія психології: навчальний посібник для студентів вищих навч. закладів. — К.: Ель-га; Ніка-Центр, 2004. — 248 с.

3. Марцинковская Т. Д. История психологии: учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений. — М.: Издательский центр «Академия», 2002. — 544 с.

4. Рибалка В. В. Теорії особистості у вітчизняній психології та педагогіці: навч. посібник. — Одеса: Букаєв Вадим Вікторович, 2009. — 575 с.