Розділ «Частина I. Психологія як наукова дисципліна»

Допоміжні методи. Це методи, використання яких можливе в будь-якому емпіричному дослідженні незалежно від специфіки психологічної реальності, що вивчається. Конкретні особливості об’єкта, предмета, цілей і умов дослідження не позначаються на основних принципах цих методів, а лише впливають на їхній процесуальний аспект, що призводить до вибору того або іншого різновиду методу (методики). До розряду допоміжних методів найчастіше відносять: тестування (призначене для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних відмінностей); бесіду (отримання інформації в процесі усного безпосереднього спілкування); інтерв’ю (метод збору первинної інформації у формі постановки стандартизованої системи запитань); анкетування (процедура проведення опитування у письмовій формі за допомогою заздалегідь підготовлених бланків); соціометрію (метод дослідження міжособових взаємин у групі); моделювання.

Кількісні і якісні методи. До основних методів кількісного аналізу в психології відносять такі:

1) методи первинної обробки даних (табулювання, побудова діаграм, гістограм, полігонів і кривих розподілу);

2) методи вторинної обробки даних (обчислення статистик: середнього, моди, медіани, квартилів, асиметрії, ексцесу, дисперсії, стандартного відхилення);

3) кореляційний аналіз;

4) дисперсійний аналіз;

5) регресійний аналіз;

6) факторний аналіз (експлораторний — дослідницький та конфірматорний — підтверджуючий;

7) таксономічний (кластерний) аналіз;

8) багатовимірне шкалювання.

якісні методи дозволяють виявити найбільш суттєві риси досліджуваних об’єктів, що дає можливість узагальнювати і систематизувати знання про них, а також осягати їхню суть. Дуже часто якісні методи спираються на кількісну інформацію. Найбільш поширені такі прийоми, як класифікація, типологізація, систематизація, періодизація, казуїстика.

Інтерпретаційні методи. Інтерпретаційні методи пояснюють результати, отримані з точки зору початкових гіпотез і спрямувань, які слугували основою для проведення дослідження. Є різні варіанти інтерпретаційних методів:

1) генетичний метод інтерпретує увесь оброблений матеріал дослідження в характеристиках розвитку, виділяючи фази, стадії, критичні моменти процесу становлення психічних функцій, утворень або властивостей особи;

2) структурний метод інтерпретує матеріал у характеристиках систем і типів зв’язків між ними, що утворюють особу, соціальну групу і т. ін.; прикладом може слугувати психографія;

3) функціональний метод орієнтований на виявлення і вивчення функцій об’єктів (явищ). Функціональний підхід цікавиться головним чином зв’язками об’єкта, що вивчається, із середовищем. Він випливає з принципу саморегулювання і підтримки рівноваги об’єктів дійсності (зокрема психіки й її носіїв). Прикладами реалізації функціонального підходу в історії науки є такі відомі напрями, як функціональна психологія і біхевіоризм. У сучасній психології функціональний підхід збагачений компонентами структурного і генетичного аналізу;

4) комплексний метод реалізується через комплексний підхід — напрям, що розглядає об’єкт дослідження як сукупності компонентів, що підлягають вивченню за допомогою відповідної сукупності методів. Компоненти можуть бути як відносно однорідними частинами цілого, так і його різнорідними складниками, що характеризують досліджуваний об’єкт у різних аспектах. Часто комплексний підхід припускає вивчення складного об’єкта методами комплексу наук, тобто організацію міждисциплінарного дослідження;

5) системний метод полягає у вивченні реальності, розглядаючи будь-який її фрагмент як систему. При цьому система виступає як деяка цілісність, що взаємодіє з довкіллям і складається з безлічі елементів, що перебувають у певних відношеннях і зв’язках. Системний підхід у психології дозволяє розкрити спільність психічних явищ у порівнянні з іншими явищами дійсності. Він дозволяє інтегрувати і систематизувати психологічні знання, усувати надмірність у накопиченій інформації, скорочувати обсяг і підвищувати наочність описів, зменшувати суб’єктивізм в інтерпретації психічних явищ.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає відмінність широкого і вузького трактування поняття «метод»?

2. Що таке «методологія» в широкому і вузькому значенні слова?