Відшкодування потерпілому завданої шкоди має суттєве значення з усього кола його прав у кримінальному провадженні, оскільки породжує правове підґрунтя для реалізації основоположної складової сучасного кримінального провадження - розумності його строків: добровільне відшкодування завданої злочином шкоди сприяє примиренню з підозрюваним (обвинуваченим) і, як наслідок, закриттю кримінального провадження. Тим самим поряд з реальним поновленням порушених прав потерпілого досягається процесуальна економія розслідування;
• знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому КПК України, в тому числі після відкриття матеріалів згідно зі ст. 290 КПК України, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
• застосовувати з додержанням вимог КПК України технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
• одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК України.
Наведені вище права потерпілого можуть (і мають) реалізовуватися на всіх стадіях кримінального провадження від внесення заяви (повідомлення) в ЄРДР до постановлений судом вироку.
Потерпілому надано і низку інших прав, якими він може скористатись виключно на окремих стадіях провадження - досудового розслідування чи судового розгляду (процесу). Так, під час досудового розслідування потерпілий має право:
• на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
• отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
• подавати докази на підтвердження своєї заяви;
• брати участь у слідчих (розшукових) діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
• отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
Під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право:
• бути завчасно поінформованим про час та місце судового розгляду;
• брати участь в судовому провадженні;
• брати участь у безпосередній перевірці доказів;
• підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;
• висловлювати власну думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
• знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;
• оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК України.
На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення на підставах і в порядку, визначених ст.ст. 469, 471, 474 КПК України.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Потерпілий та його представник“ на сторінці 2. Приємного читання.
