Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність може стосуватися положень як Особливої, так і Загальної частин КК України, яке призводить до: неправильної кваліфікації діяння; порушення правил призначення покарання; неправильного застосування положень щодо звільнення від кримінальної відповідальності або звільнення від покарання; неправильного застосування норм щодо примусових заходів виховного або медичного характеру тощо.
Результатами цього є необґрунтоване засудження або виправдання обвинуваченого, призначення покарання, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі винного, а також інші негативні наслідки.
Неправильне застосування законодавства про кримінальну відповідальність залежно від характеру допущених порушень і фактичних обставин справи, може бути підставою як для скасування, так і для зміни судового рішення судом апеляційної інстанції. Це порушення не належить до підстав нового розгляду в суді першої інстанції. Тому у разі скасування судового рішення суд апеляційної інстанції зобов'язаний ухвалити нове судове рішення або закрити кримінальне провадження.
Формами неправильного застосування законодавства про кримінальну відповідальність є:
• незастосування судом закону, який підлягає застосуванню;
• застосування закону, який не підлягає застосуванню;
• неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;
• призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, може проявлятися у:
• застосуванні іншого, ніж закон України про кримінальну відповідальність, законодавства при визначенні злочинності діяння, а також його караності та інших кримінально-правових наслідків (ч. 3 ст. 3 КК України);
• застосуванні закону України про кримінальну відповідальність за аналогією (ч. 4 ст. 3 КК України);
• застосуванні закону, що втратив силу або ще не набрав законної сили (ст. 4 КК України);
• застосуванні закону України про кримінальну відповідальність, що не має зворотної дії в часі, оскільки встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи (ч. 2 ст. 5 КК України);
• незастосуванні закону, що має зворотну дію, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, оскільки скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ч. 1 ст. 5 КК України);
• порушенні правил щодо чинності закону України про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України (ст. 6 КК України);
• порушенні правил щодо чинності закону України про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України (ст. 7 КК України);
• порушенні правил щодо чинності закону України про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України (ст. 8 КК України).
Неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, може проявлятися у помилках при застосуванні положень закону про: поняття "діяння", передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; класифікацію кримінальних правопорушень; стадії їх вчинення; вину та її форми; співучасть у вчиненні кримінального правопорушення; особу, яка підлягає кримінальній відповідальності; повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень; склад конкретного кримінального правопорушення та його кваліфікуючі ознаки тощо.
Серед помилок суду першої інстанції при призначенні покарання як підстава для скасування або зміни вироку судом апеляційної інстанції окремо виділяється призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Суд призначає покарання із додержанням вимог ст. 65 КК України: 1) у межах, визначених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України; 2) відповідно до положень Загальної частини КК України; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції“ на сторінці 4. Приємного читання.
