• особа, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасники судового провадження стосовно ухвали про роз'яснення судового рішення або відмову в його роз'ясненні (ст. 380 КПК України);
• засуджений, його захисник або законний представник стосовно ухвали суду про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку (ст. 539 КПК України);
• особа, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисник чи законний представник (ст. 583 КПК України);
• особа, до якої застосовано екстрадиційний арешт, її захисник чи законний представник (ст. 584 КПК України);
• особа, щодо якої прийнято рішення про видачу, її захисник чи законний представник (ст. 591 КПК України);
• орган, що подав клопотання, особа, щодо якої вирішено питання про виконання вироку суду іноземної держави (ст. 603 КПК України);
• орган, що подав клопотання, особа, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України (ст. 610 КПК України).
Апеляційну скаргу може подати і захисник, що не брав участі в розгляді справи судом першої інстанції, але уклав договір з обвинуваченим, його законним представником або іншими особами на прохання чи за згодою обвинуваченого, для ведення справи в апеляційному порядку.
Ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржена в порядку, передбаченому КПК (ч. 5 ст. 190 КПК України). Таким правом наділений лише прокурор.
Говорячи про прокурора як суб'єкта апеляційного оскарження, необхідно наголосити, що подання апеляційної скарги у передбачених законом випадках для нього є обов'язком. Це випливає із завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Право на подання апеляційної скарги має прокурор, який брав участь у судовому провадженні (п. 20 ч. 2 ст. 36, п. 6 ч. 1 ст. 393 КПК України), а також Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняні до них прокурори, їх заступники незалежно від їх участі в судовому провадженні (абз. 1 ч. 4 ст. 36 КПК України). Аналогічне положення міститься в ст. 37 Закону України "Про прокуратуру" зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 18 вересня 2012 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури".
Необхідно зазначити, що міськрайпрокурори таким правом не наділені, за винятком, коли вони особисто беруть участь у судовому провадженні.
Оскільки відповідно до вимог КПК України оскарженню в касаційному порядку підлягатимуть лише рішення судів першої інстанції, які переглядалися апеляційною інстанцією, особливої актуальності та важливості набуває така функція галузевих підрозділів апаратів прокуратур обласного рівня, як здійснення контролю за забезпеченням прокурорами на місцях належного реагування на незаконні судові рішення в апеляційному порядку. У разі неподання апеляційної скарги можливість подальшого оскарження судового рішення буде втрачено.
Більше того, право на подання апеляційних скарг мають прокурори обласного рівня та їх заступники. Підготовку таких документів, доповнень та змін до них, перевірку поданих прокурорами у справах апеляційних скарг на предмет їх відповідності вимогам закону або необхідності відмови від них керівниками прокуратур обласного рівня також повинні забезпечувати працівники апаратів прокуратур обласного рівня.
Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особи, які мають право подати апеляцію. Прокурор як суб'єкт апеляційного оскарження“ на сторінці 2. Приємного читання.
