Однак, якщо під час судового розгляду будуть виявлені підстави, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, то суддя повинен постановити виправдувальний вирок. Тоді як щодо підстав, передбачених пунктами 5, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 284 КПК України, також: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності; якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, і при цьому потерпілий не погодився підтримувати його - суддя повинен винести ухвалу про закриття кримінального провадження, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку (ч.ч. 6, 8 ст. 284 КПК України).
Звільнення від кримінальної відповідальності. Підставами для прийняття рішення про таку форму закінчення досудового розслідування, як звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 285 КПК України поряд з повідомленням особі про підозру є:
• 1) у зв'язку з дієвим каяттям за умови, що підозрюваний вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, якщо він після вчинення злочину щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину і повністю відшкодував завдані ним збитки або усунув заподіяну шкоду (ст. 45 КК України);
• 2) у зв'язку з примиренням винного з потерпілим за умови, що підозрюваний вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, якщо він примирився з потерпілим та відшкодував завдані ним збитки або усунув заподіяну шкоду (ст. 46 КК України);
• 3) у зв'язку з передачею особи на поруки за умови, що підозрюваний вперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаявся. За таких обставин підозрюваного може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що підозрюваний протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку (ст. 47 КК України). У випадку порушення підозрюваним умов, передбачених ст. 47 КК України, та у зв'язку з цим відмовою від поручительства, провадження у справі відновлюється на підставі ст. 289 КПК України;
• 4) у зв'язку із зміною обстановки за умови, що підозрюваний вперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, та під час досудового розслідування або розгляду справи в суді, внаслідок зміни обстановки, вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність або сам підозрюваний перестав бути суспільно небезпечним (ст. 48 КК України);
• 5) у зв'язку із закінченням строків давності, перебіг яких визначено ст. 49 КК України;
• 6) неповнолітньої особи із застосуванням примусових заходів виховного характеру за умови, що такий неповнолітній підозрюваний вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, якщо його виправлення можливе без застосування покарання (ч. 1 ст. 97 КК України);
• 7) неповнолітньої особи (від 14 до 18 років на момент вчинення злочину) у зв'язку із закінченням строків давності, а саме:
– два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;
– п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
– сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
– десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину (ч.ч. 1, 2 ст. 106 КК України).
За наявності цих підстав підозрюваному має бути роз'яснене таке право: щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності за цими підставами, і в випадку отримання згоди від нього на це складається відповідне клопотання. Адже якщо підозрюваний заперечує проти цього, то досудове розслідування має продовжитися в звичайному порядку (ч.ч. 2, 3 ст. 285 КПК України).
Клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, за умови отримання згоди на це підозрюваного, складається виключно прокурором, який, встановивши підстави для звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності та отримавши від нього згоду на це, з'ясовує думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
Стосовно значення думки потерпілого для можливості звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного за наявності підстав, передбачених ст.ст. 45-49 КК України, то у даному випадку важливість такої думки полягає в тому, що потерпілий може звернути увагу прокурора під час досудового розслідування та суду під час вирішення цього клопотання по суті, що обставини у справі не свідчать про наявність підстав звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Адже, незважаючи на те, що ч. 3 ст. 286 КПК України - від прокурора, та частин 1, 2 ст. 288 КПК України - від судді, вимагається з'ясовувати думку потерпілого щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності, для прийняття такого рішення відмова чи згода потерпілого на це є необов'язковою, оскільки на підставі ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою звільняє від кримінальної відповідальності підозрюваного за наявності для цього підстав.
Тобто в КПК України не міститься норми щодо того, що під час звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності, окрім підстав, передбачених ст.ст. 45-49 КК України, додатково потрібна згода потерпілого на це. Тоді як згода підозрюваного на це є вже обов'язковою. Тому думка потерпілого є важливою з огляду на те, що вона може звернути увагу прокурора, суду на те, що підстав для звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності немає.
Стосовно того, що у разі встановлення підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та отримання на це згоди підозрюваного і з'ясуванні думки потерпілого, досудове розслідування не проводиться в повному обсязі, а складається відповідне клопотання, що надсилається до суду, то у будь-якому разі під час досудового розслідування мають бути процесуальні документи, якими підтверджується наявність всіх підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності, з урахуванням вимог тієї статті КК України, на підставі якої і відбувається таке звільнення.
Форма та зміст клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності, за винятком клопотання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, яке належить до такої форми закінчення досудового розслідування, як звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру, має містити:
• найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Закінчення досудового розслідування“ на сторінці 4. Приємного читання.
