• обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;
• вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;
• обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;
• відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дають можливість унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
• обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, що самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.
До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в межах якого подається клопотання.
Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
• вчинено злочин відповідної тяжкості;
• під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.
Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам досудових рішень, передбачених КПК України, а також містити відомості про:
• прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;
• злочин, у зв'язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;
• особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
• вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої (розшукової) дії про ідентифікаційні ознаки, які дають можливість унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
• строк дії ухвали.
Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу.
Прокурор повинен довести під час розгляду клопотання слідчим суддею законність отриманої інформації, яка стала підставою для проведення цих заходів, що вчинений злочин є тяжким або особливо тяжким, а також, що під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами мають суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.
КПК України прокурору фактично надано дозвільні повноваження щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій. Так, слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття ним рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та про отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 246 КПК України).
Тобто прокурор, якщо не забороняє або не припиняє проведення негласних слідчих (розшукових) дій, фактично погоджується з обґрунтованістю їх проведення і несе відповідальність за порушення прав і законних інтересів осіб, допущених у зв'язку з їх проведенням.
Тільки прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням тяжкого або особливо тяжкого злочину, що готується або вчиняється, у формі контрольованої поставки, контрольованої та опeративної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину (ст. 271 КПК України).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття, підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій“ на сторінці 2. Приємного читання.
