Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення встановлюються незалежно від того, чи зазначені вони як ознаки складу правопорушення у кримінальному законі. Адже згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну діяльність, що діяв на час вчинення цього діяння. Обов'язково на це потрібно звертати увагу при вирішенні питання про зворотну дію законодавства про кримінальну відповідальність у часі та про застосування строків давності.
Обов'язковим елементом предмета доказування є встановлення способу вчинення правопорушення, сукупності дій правопорушника, послідовність яких призводить до протиправного результату. Особливо уважно необхідно розглядати випадки, коли це впливає на кваліфікацію.
Спосіб вчинення кримінального правопорушення також може мати важливе значення для індивідуалізації покарання у межах санкції статті закону, адже є обставиною, що обтяжує покарання (п.п. 10, 12 ч. 1 ст. 67 КК України). Якщо ж правопорушення вчинено шляхом бездіяльності, необхідно довести зміст і підставу обов'язку, покладеного на підозрюваного.
Встановлення місця вчинення правопорушення має значення з точки зору дії кримінального закону у просторі або може розглядатися як ознака об'єктивної сторони правопорушення (ст. 151, ч. 1 ст. 158-1, ч. 3 ст. 185, ст. 246, ч. 1 ст. 248, ч. 1 ст. 273 КК України). З точки зору порядку провадження у справі місце вчинення правопорушення має значення для визначення підслідності та підсудності.
Довести винуватість означає зібрати докази, на підставі яких може бути зроблено категоричний висновок про те, що протиправні дії вчинено конкретною особою - суб'єктом злочину. Тобто необхідно з'ясувати, чи має особа ознаки суб'єкта правопорушення (чи досягла віку кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 18, ст. 22 КК України); чи є осудною, обмежено осудною (ст.ст. 19, 20 КК України); чи має ознаки спеціального суб'єкта (ч.ч. 2, 3 ст. 18, ч.ч. 2, 3 ст. 401 КК України). Аналогічним чином доказуванню підлягає суб'єктивна сторона складу злочину. При цьому поряд із доказуванням вини підлягає встановленню мотив і мета вчиненого кримінального правопорушення. Особливо це важливо для правопорушень, вчинених у співучасті (ст. 29 КК України). Крім цього, у диспозиціях багатьох статей мотив і мета зазначені як обов'язкові ознаки основного та кваліфікованого складу злочину й підлягають обов'язковому доказуванню.
Відсутність події кримінального правопорушення, відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, встановлені під час досудового розслідування, передбачають закриття кримінального провадження та реабілітацію підозрюваного. Якщо ці обставини буде встановлено під час судового розгляду, прокурор повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення, інакше суд зобов'язаний буде ухвалити виправдувальний вирок (п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 6 ст. 284, ч. 1 ст. 340, ч. 1 ст. 373 КПК України). Крім цього, при встановленні підстав, передбачених п.п. 4-7 ч. 1 ст. 284 КПК України, а також у випадку, коли після проведеного досудового розслідування не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпано всі можливості їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України), - провадження підлягає закриттю. У кожному провадженні також підлягає доказуванню вид і розмір шкоди, спричиненої правопорушенням, незалежно від того, чи впливає вона на кваліфікацію, а також розмір процесуальних витрат - з метою відшкодування завданих правопорушенням збитків та усунення суспільно небезпечних наслідків.
У будь-якому провадженні за наявності ознак підлягають встановленню обставини, що: а) виключають злочинність діяння (кримінальну відповідальність) відповідно до ст.ст. 36-43 КК України; б) є підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного (обвинуваченого) від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 44 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, ст.ст. 45-49, п. 1 ст. 91 КК України; в) на підставі яких особу може бути звільнено судом від покарання відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 74, ч. 2 ст. 86, ч. 1 ст. 105 КК України. Предмет доказування включає й обставини, які характеризують особу винного, а також пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини (ст.ст. 66, 67 КК України), що мають бути враховані судом при призначенні покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України).
Усі юридично значимі ознаки діяння, окреслені в кримінальному законі, є орієнтиром для визначення предмета доказування у конкретному кримінальному провадженні та конкретизують кінцеву мету доказування.
З поняттям "предмет доказування" тісно пов'язано поняття "межі процесуального доказування". В процесуальній літературі досить тривалий час існувала думка про те, що "предмет доказування" і "межі доказування" це тотожні поняття (М.С. Строгович, Г.М. Миньковський, Р.Д. Рахунов та інші). На сьогодні, незважаючи на те, що ці поняття і близькі, пов'язані одне з одним, їх не слід вважати рівнозначними. Більшість процесуалістів пов'язує межі доказування з певним обсягом, сукупністю доказів у кримінальній справі, які дають можливість достатньо повно встановити усі обставини, що входять до предмета доказування. Якщо поняття предмета доказування виражає, що повинно бути встановлено у провадженні, то межі доказування вказують на якість (обсяг та повноту) дослідження обставин, що підлягають встановленню. Межі доказування індивідуальні в кожному провадженні. Адже неможливо визначити глибину всіх обставин на законодавчому рівні. Межі доказування визначаються завданнями кожної стадії, а отже і предмет доказування конкретизується залежно від цих завдань. Тому встановлювати обсяг доказового матеріалу, який потрібен для реалізації вимоги закону щодо всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи (предмета доказування), нереально. В цілому, чим далі просувається процес доказування (здійснюється накопичення доказів), тим глибше і детальніше встановлюються елементи предмета доказування, зростає значущість зібраних доказів.
Невиправдане розширення меж доказування тягне за собою значні втрати, пов'язані з проведенням певних процесуальних дій за участю учасників процесу, витрату часу, ускладнює процес перевірки обґрунтованості рішень слідчого, суду, затягуються строки розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
Одночасно правильне визначення меж доказування має велике практичне значення. Насамперед це сприяє забезпеченню збирання і дослідження доказів в обсязі, який є необхідним для формування достовірних висновків щодо компонентів предмета доказування. Крім цього, сприяє застосуванню найбільш ефективних і водночас економічних засобів збирання й використання доказового матеріалу. Правильне визначення меж доказування - необхідна умова забезпечення достатньої глибини пізнання відповідних обставин, а також необхідної надійності й переконливості результатів такого дослідження. Зокрема, при звуженні меж доказування деякі елементи предмета доказування будуть недостатньо досліджені через прогалини в доказовому матеріалі або їх неможливо буде визнати встановленими в результаті недостатньої вичерпності їх дослідження. Це поставить під сумнів надійність процесуальних висновків і впливатиме на забезпечення прав та законних інтересів учасників кримінального провадження. Наслідком необґрунтованого розширення меж доказування є: невиправдане нагромадження доказової інформації; збирання фактичних даних, що не стосуються конкретного провадження; зайве залучення додаткових процесуальних сил і засобів; порушення розумних строків кримінального провадження.
Отже, межі доказування в кримінальному провадженні - це така сукупність доказів, зібрання і дослідження яких забезпечує необхідну для прийняття обґрунтованого рішення повноту встановлення обставин предмета доказування у кримінальному провадженні.
Суб'єкти доказування у кримінальному провадженні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мета, предмет та межі доказування у кримінальному провадженні (предмет захисту і виправдання)“ на сторінці 2. Приємного читання.
