Їх співвідношення. Оцінка як суб'єктивний момент безпідставно урівнюється та розглядається як рівнозначне поняття зі збиранням. Такий підхід є штучним і обмежує всебічне дослідження доказування. Цілком зрозуміло, що як збирання (практичні дії), так і перевірка (у формі практичних дій) не може відбуватися без попереднього, поточного та наступного осмислення. Оцінка й перевірка (без практичних дій) якраз і складають зміст такого мислення. Відповідно, на практиці доказування фактично і зводиться до двоелементної структури (мислення плюс практичні дії).
Необхідно відмежовувати процеси оцінки, які здійснюються суб'єктами доказування та судом як органом правосуддя. Тому визначення оцінки як елементу процесу доказування потрібно обов'язково давати у прив'язці до діяльності конкретних учасників цього процесу. Підсумовуючи викладене, можна стверджувати, що оцінка суб'єктів доказування як складова кримінального процесуального доказування - це їх логічні операції щодо фактичних даних та обставин справи, спрямовані на формування їх правової позиції та визначення перспектив і способів її реалізації.
Також необхідно окремо зазначити про функціональне навантаження оцінки в механізмі кримінально-процесуального доказування. Зокрема, можна виділити такі функції оцінки: оціночну; інтегративну; стимулюючу; регулятивну. Зміст першої зводиться до відображення ціннісних характеристик об'єкта пізнання. Інтегративна функція полягає в тому, що в ході пізнання саме оцінка (як система логічних операцій) дає змогу формувати цілісне бачення інтегральних об'єктів, зокрема злочину (поняття злочину містить відповідні елементи). Стимулююча полягає в ініціюванні та підтриманні активності суб'єктів в процесі доказування. Регулятивна функція полягає в тому, що оцінка детермінує розвиток доказування у кримінальних справах, визначаючи його конкретний алгоритм. У суб'єкта завжди існує свобода вибору, тобто відсутня жорстка необхідність у можливості підбору методів і прийомів, йому надана можливість самоаналізу й оцінки процесуальної ситуації, визначення перспектив її розвитку.
Окремо розглянемо такий елемент доказування, як аргументування (обґрунтування висновків, тез), оскільки він належить до другої (непізнавальної) складової кримінально-процесуального доказування. Такому елементу, як переконання іншого суб'єкта в доктрині, традиційно приділялося менше уваги в контексті розгляду питань доказування, зокрема з позиції специфіки правової аргументації. Сутність аргументації як окремого виду діяльності (на відміну від пізнавальних операцій) не зводиться виключно до логічного доказу. Адже аргументація - це конкретна діяльність людини, яка відбувається в конкретному соціальному контексті і має кінцевою метою не знання самі по собі, а переконання в прийнятності якихось положень. Під аргументацією необхідно розуміти діяльність, в процесі якої створюється переконання в істинності тези і хибності антитези як у того, хто доказує, так і в опонентів; обґрунтовується доцільність прийняття тези з метою вироблення активної життєвої позиції і виконання певних дій, що витікають із положення, що доказується. Тобто суб'єктів доказування цікавить конкретна позиція суду, яка стане підставою для прийняття відповідного судового рішення. Тож опанування теоретичними основами аргументації у кримінальному провадженні, безперечно, сприятиме підвищенню ефективності діяльності професійних суб'єктів доказування. На нашу думку, в кримінальному процесі, окрім того, що аргументація відбувається у формі діалогу і перед неупередженим арбітром, головною особливістю є те, що ми маємо справу з нормативною моделлю аргументації, яка суттєво відрізняється від тих моделей, що застосовуються в інших сферах життєдіяльності. Вона вужча за рахунок правових обмежень (застосовуючи правила допустимості доказів) і її реалізація відбувається тільки в чітко окреслених межах. Законодавство задає конкретні алгоритми (послідовності) та способи представлення позиції кожної із сторін. Кримінально-процесуальне доказування як форма правової аргументації відбувається відповідно до тієї нормативної моделі, яка закріплена в законі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 4. Проблемні питання доказів і доказування у кримінальному провадженні“ на сторінці 2. Приємного читання.
