Поняття та правова характеристика рейдерства в Україні
Розгляд поняття "рейдерство" варто почати зі з'ясування основних термінів і визначень, що стосуються цього питання.
Як відомо, щоб стати власником активу, його необхідно викупити в попереднього власника. Залежно від того, як купується актив і що з ним буде після цього, прийнято розрізняти такі процеси, як злиття і поглинання підприємств (компаній). Останнє поділяється на дружнє і вороже (недружнє). Виокремлюють також такий процес, як корпоративне захоплення.
Поняття "злиття" має чітке юридичне визначення. Це процес об'єднання двох компаній в одну, внаслідок чого на основі двох компаній утворюється одна нова. Деякі дослідники вважають, що злиття слід розглядати як окремий випадок поглинання, який відрізняється від останнього тільки процедурою передання (обміну) власності. Але на практиці сторони операції вважають за краще називати злиттям будь-який процес, за якого дотримується принцип паритетності як мінімум під час переговорів.
"Недружнє поглинання", "корпоративний конфлікт", "незаконне встановлення контролю над підприємством" – ось лише небагато синонімів рейдерства, які вживаються сьогодні. Скуповування акцій, ініціація банкрутства, реприватизація – це рейдерство. Силове захоплення, підроблення документів, шахрайство – це також рейдерство. Проте ці поняття потрібко розмежовувати, зокрема "рейдерство" та "недружнє поглинання".
З цього приводу виникає доречне запитання: де ж межа між цими категоріями? Як відрізнити рейдерське захоплення від недружнього поглинання? Критерій простий – законність дій сторони, зацікавленої в контролі над активами підприємства-жертви. Дотримання законодавства – ось те, що розмежовує вороже поглинання, виною якого є помилки в управлінні компанією, і рейдерство, утворене на основі корупції, підкупу і використання фізичної сили. Рейдерство – це протиправний перерозподіл власності. Навіть цілком законна операція з поглинання активів стає рейдерським актом, якщо хоча б на одному з її етапів застосовуються незаконні методи.
Юридичного визначення термінів "рейдер" і "рейдерство" в Україні немає, тому визначити, що таке рейдерство можна лише на підставі непрямих ознак і в аналогії з тим, що називають рейдерством за кордоном.
"Рейдер" (raider) у перекладі з англійської означає компанію, що поглинає інші компанії, скуповуючи акції компанії- жертви з метою отримання її контрольного пакету. З цього розуміємо, що процес поглинання компанії шляхом скуповування її контрольного пакету акцій вже можна вважати рейдерством. Англійське слово "raid" означає раптовий напад, наліт. Водночас рейдерством на Заході називають звичайне і абсолютно законне придбання компанії без згоди фактичного власника і менеджменту та силове захоплення з метою зміни власника[1].
Слов'янська інтерпретація рейдерства – це незаконне заволодіння майном і використання його у власних інтересах. Тож ми бачимо, що під одним і тим же словом у західній і вітчизняній практиці розуміють різні події. У країнах з розвинутою економікою під поняттям "рейдерство" розуміють легітимне придбання компанії шляхом недружнього поглинання. Цей процес має сувору законодавчу регламентацію у всіх розвинутих країнах і відбувається дуже прозоро.
В Україні та інших країнах СНД рейдерством називають кримінальні схеми із захоплення активів підприємств за участю бандитів і корумпованих урядовців. Водночас рейдерське атакування спрямоване проти власників підприємства.
За своєю сутністю рейдерство – це добре підготовлене, організоване, сплановане, юридично "обставлене" захоплення об'єкта за наперед відпрацьованими і попередньо продуманими схемами, в яких кожна ланка (покупець, посередник, силові структури, судді тощо) знає свою функцію і усвідомлює свій інтерес[2].
На думку Ю. Берлача, рейдерство слід розуміти як процес захоплення фірми у власність проти волі її власників/власника, що здійснюється шляхом реалізації різних протиправних дій з боку захоплювача з метою швидкого перепродажу об'єкта рейдерського нападу чи подальшого управління ним. Окрім того, дослідник виокремлює рейдерство і як позитивне явище за умови, якщо рейдерські напади: усувають від управління бізнесом неефективний менеджмент; запобігають зловживанням з боку великих акціонерів (мажоритарне); реструктурують підприємства, що неефективно працюють[3].
Цікаве визначення українського рейдерства запропонував А. Єфименко. На його думку, рейдерство – це вилучення майна на формально законних підставах, основу яких становить злочин, зловживання правом або прогалини в законі чи системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо)[4].
Сьогодні рейдери – це фахівці із захоплення власності фірми або перехоплення оперативного керування за допомогою спеціально створеного й розіграного бізнес-конфлікту.
Рейдерське діяльність – це насамперед злагоджена й командна робота висококласних фахівців (юристів, економістів, аналітиків, бухгалтерів, аудиторів, силовиків), спрямована у потрібне русло організатором, що має деякий адміністративний і фінансовий ресурс. Методи професійних рейдерів можуть бути дуже далекі від норм ділової етики, але найчастіше вони цілком законні.
Основними ознаками рейдерства в нашій країні є незаконне заволодіння майном підприємства, використання прибутку в своїх інтересах, підтримка рейдерів усілякими методами й органами місцевої влади, закріплення домінуючих позицій, упередженість під час прийняття ухвал або рішень суду в інтересах рейдера тощо.
Можливість отримання величезних прибутків без значного ризику покарання – рушійна сила рейдерства. Тобто внутрішньою суперечністю рейдерства є взаємозв'язок між можливим прибутком рейдера і ризиком його покарання, юридичною відповідальністю. Взагалі в ринкових умовах між прибутком і ризиком простежується прямий зв'язок. Що більший ризик, то більшим має бути прибуток. І навпаки, більший прибуток вимагає більшого ризику. Тому рейдери в розвинутих країнах із сильною державною владою справді ризикують. В Україні вони практично не карані і майже не ризикують, бо юридична відповідальність де-факто мізерна. Тобто прибуток з ризиком не конфліктує[5].
На думку Б. Андрушківа, основними причинами виникнення рейдерства в Україні є:
• 1) виникнення економічних передумов для перерозподілу власності;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 15. Адміністративна діяльність ОВС у сфері боротьби з рейдерством“ на сторінці 1. Приємного читання.
