Розділ 15. Адміністративна діяльність ОВС у сфері боротьби з рейдерством

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ


Поняття та правова характеристика рейдерства в Україні


Розгляд поняття "рейдерство" варто почати зі з'ясування основних термінів і визначень, що стосуються цього питання.

Як відомо, щоб стати власником активу, його необхідно викупити в попереднього власника. Залежно від того, як купується актив і що з ним буде після цього, прийнято розрізняти такі процеси, як злиття і поглинання підприємств (компаній). Останнє поділяється на дружнє і вороже (недружнє). Виокремлюють також такий процес, як корпоративне захоплення.

Поняття "злиття" має чітке юридичне визначення. Це процес об'єднання двох компаній в одну, внаслідок чого на основі двох компаній утворюється одна нова. Деякі дослідники вважають, що злиття слід розглядати як окремий випадок поглинання, який відрізняється від останнього тільки процедурою передання (обміну) власності. Але на практиці сторони операції вважають за краще називати злиттям будь-який процес, за якого дотримується принцип паритетності як мінімум під час переговорів.

"Недружнє поглинання", "корпоративний конфлікт", "незаконне встановлення контролю над підприємством" – ось лише небагато синонімів рейдерства, які вживаються сьогодні. Скуповування акцій, ініціація банкрутства, реприватизація – це рейдерство. Силове захоплення, підроблення документів, шахрайство – це також рейдерство. Проте ці поняття потрібко розмежовувати, зокрема "рейдерство" та "недружнє поглинання".

З цього приводу виникає доречне запитання: де ж межа між цими категоріями? Як відрізнити рейдерське захоплення від недружнього поглинання? Критерій простий – законність дій сторони, зацікавленої в контролі над активами підприємства-жертви. Дотримання законодавства – ось те, що розмежовує вороже поглинання, виною якого є помилки в управлінні компанією, і рейдерство, утворене на основі корупції, підкупу і використання фізичної сили. Рейдерство – це протиправний перерозподіл власності. Навіть цілком законна операція з поглинання активів стає рейдерським актом, якщо хоча б на одному з її етапів застосовуються незаконні методи.

Юридичного визначення термінів "рейдер" і "рейдерство" в Україні немає, тому визначити, що таке рейдерство можна лише на підставі непрямих ознак і в аналогії з тим, що називають рейдерством за кордоном.

"Рейдер" (raider) у перекладі з англійської означає компанію, що поглинає інші компанії, скуповуючи акції компанії- жертви з метою отримання її контрольного пакету. З цього розуміємо, що процес поглинання компанії шляхом скуповування її контрольного пакету акцій вже можна вважати рейдерством. Англійське слово "raid" означає раптовий напад, наліт. Водночас рейдерством на Заході називають звичайне і абсолютно законне придбання компанії без згоди фактичного власника і менеджменту та силове захоплення з метою зміни власника[1].

Слов'янська інтерпретація рейдерства – це незаконне заволодіння майном і використання його у власних інтересах. Тож ми бачимо, що під одним і тим же словом у західній і вітчизняній практиці розуміють різні події. У країнах з розвинутою економікою під поняттям "рейдерство" розуміють легітимне придбання компанії шляхом недружнього поглинання. Цей процес має сувору законодавчу регламентацію у всіх розвинутих країнах і відбувається дуже прозоро.

В Україні та інших країнах СНД рейдерством називають кримінальні схеми із захоплення активів підприємств за участю бандитів і корумпованих урядовців. Водночас рейдерське атакування спрямоване проти власників підприємства.

За своєю сутністю рейдерство – це добре підготовлене, організоване, сплановане, юридично "обставлене" захоплення об'єкта за наперед відпрацьованими і попередньо продуманими схемами, в яких кожна ланка (покупець, посередник, силові структури, судді тощо) знає свою функцію і усвідомлює свій інтерес[2].

На думку Ю. Берлача, рейдерство слід розуміти як процес захоплення фірми у власність проти волі її власників/власника, що здійснюється шляхом реалізації різних протиправних дій з боку захоплювача з метою швидкого перепродажу об'єкта рейдерського нападу чи подальшого управління ним. Окрім того, дослідник виокремлює рейдерство і як позитивне явище за умови, якщо рейдерські напади: усувають від управління бізнесом неефективний менеджмент; запобігають зловживанням з боку великих акціонерів (мажоритарне); реструктурують підприємства, що неефективно працюють[3].

Цікаве визначення українського рейдерства запропонував А. Єфименко. На його думку, рейдерство – це вилучення майна на формально законних підставах, основу яких становить злочин, зловживання правом або прогалини в законі чи системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо)[4].

Сьогодні рейдери – це фахівці із захоплення власності фірми або перехоплення оперативного керування за допомогою спеціально створеного й розіграного бізнес-конфлікту.

Рейдерське діяльність – це насамперед злагоджена й командна робота висококласних фахівців (юристів, економістів, аналітиків, бухгалтерів, аудиторів, силовиків), спрямована у потрібне русло організатором, що має деякий адміністративний і фінансовий ресурс. Методи професійних рейдерів можуть бути дуже далекі від норм ділової етики, але найчастіше вони цілком законні.

Основними ознаками рейдерства в нашій країні є незаконне заволодіння майном підприємства, використання прибутку в своїх інтересах, підтримка рейдерів усілякими методами й органами місцевої влади, закріплення домінуючих позицій, упередженість під час прийняття ухвал або рішень суду в інтересах рейдера тощо.

Можливість отримання величезних прибутків без значного ризику покарання – рушійна сила рейдерства. Тобто внутрішньою суперечністю рейдерства є взаємозв'язок між можливим прибутком рейдера і ризиком його покарання, юридичною відповідальністю. Взагалі в ринкових умовах між прибутком і ризиком простежується прямий зв'язок. Що більший ризик, то більшим має бути прибуток. І навпаки, більший прибуток вимагає більшого ризику. Тому рейдери в розвинутих країнах із сильною державною владою справді ризикують. В Україні вони практично не карані і майже не ризикують, бо юридична відповідальність де-факто мізерна. Тобто прибуток з ризиком не конфліктує[5].

На думку Б. Андрушківа, основними причинами виникнення рейдерства в Україні є:

• 1) виникнення економічних передумов для перерозподілу власності;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 15. Адміністративна діяльність ОВС у сфері боротьби з рейдерством“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Адміністративна діяльність штабів і чергових частин ОВС

  • Поняття, система та структура чергових частин ОВС

  • Завдання та функції адміністративної діяльності чергових частин ОВС

  • Розділ 2. Організаційно-правові засади адміністративної діяльності міліції громадської безпеки

  • Правова основа діяльності міліції громадської безпеки

  • Завдання та функції підрозділів міліції громадської безпеки

  • Розділ 3. Адміністративна діяльність служби дільничних інспекторів міліції

  • Організація роботи управління дільничних інспекторів міліції департаменту громадської безпеки Мвс України, підпорядкованих структурних підрозділів та працівників служби дільничних інспекторів міліції

  • Організація роботи дільничного (старшого дільничного) інспектора міліції на адміністративній дільниці (адміністративній зоні)

  • Діяльність дільничного інспектора міліції щодо проведення профілактичної роботи

  • Взаємодія дільничного інспектора міліції з патрульними нарядами, громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та населенням щодо охорони громадського порядку, профілактики правопорушень

  • Розділ 4. Адміністративна діяльність патрульної служби міліції

  • Організація патрульної служби міліції

  • Права та обов'язки патрульної служби міліції

  • Розділ 5. Адміністративна діяльність державної автомобільної інспекції МВС України

  • Особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності державної автомобільної інспекції МВС України

  • Взаємодія даі МВС України з іншими державними органами і громадськими формування у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

  • Розділ 6. Адміністративно-правові засади діяльності державної служби охорони

  • Адміністративно-правові засади діяльності департаменту державної служби охорони при МВС України

  • Особливості адміністративно-правової діяльності окремих підрозділів державної служби охорони

  • Розділ 7. Адміністративна діяльність ОВС щодо забезпечення правил дозвільної системи

  • Завдання органів внутрішніх справ щодо здійснення дозвільної системи та їх повноваження

  • Придбання, зберігання, облік, охорона, перевезення і використання зброї та бойових припасів, а також вибухових речовин

  • Придбання, зберігання та носіння, перевезення мисливської вогнепальної нарізної і гладкоствольної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, охолощеної та холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянами та спеціальних засобів самооборони заряджених речовинами сльозогінної та дратівливої дії

  • Діяльність міліції щодо забезпечення дотримання правил дозвільної системи. Контроль за об'єктами дозвільної системи

  • Розділ 8. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ на транспорті

  • Зміст адміністративної діяльності транспортної міліції. Особливості забезпечення громадської безпеки органами внутрішніх справ на транспорті

  • Охорона громадської безпеки органів внутрішніх справ на залізничному транспорті

  • Взаємодія органів внутрішніх справ на транспорті з іншими суб'єктами охорони громадського порядку

  • Розділ 9. здійснення паспортної, реєстраційної та міграційної діяльності за участю ОВС

  • Здійснення паспортної та реєстраційної діяльності для забезпечення виїзду і в'їзду громадян України

  • Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус

  • Значення паспортної, реєстраційної та міграційної діяльності для охорони громадського порядку та протидії правопорушенням ОВС

  • Розділ 10. Адміністративна діяльність ОВС в інформаційній сфері

  • Формування позитивного іміджу ОВС у діяльності служб із зв'язків з громадськістю

  • Діяльність ОВС щодо забезпечення інформаційної безпеки у контексті діяльності засобів масової інформації

  • Розділ 11. Організація охорони громадського порядку під час проведення масових заходів

  • Правова основа організації і забезпечення масових заходів

  • Діяльність ОВС щодо забезпечення охорони громадського порядку під час проведення масових заходів

  • Розділ 12. Адміністративна діяльність ОВС щодо попередження насильства у сім'ї

  • Система суб'єктів попередження насильства у сім'ї та місце у ній ОВС

  • Застосування спеціальних заходів з попередження насильства у сім'ї та заходів адміністративної відповідальності

  • Розділ 13. Адміністративна діяльність ОВС щодо протидії правопорушень серед дітей

  • Загальні засади діяльності кримінальної міліції у справах дітей

  • Діяльність приймальників-розподільників для дітей

  • Розділ 14. Адміністративна діяльність ОВС у сфері протидії тероризму

  • Система суб'єктів боротьби з тероризмом в Україні та місце у ній підрозділів ОВС

  • Завдання ОВС під час проведення ангитерористичних операцій

  • Адміністративно-правове регулювання попередження проявів тероризму в Україні

  • Розділ 15. Адміністративна діяльність ОВС у сфері боротьби з рейдерством
  • Сили та засоби органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством

  • Тактика дій підрозділів овс у боротьбі з рейдерством

  • Профілактична діяльність ОВС у боротьбі з рейдерством

  • Розділ 16. Адміністративна діяльність ОВС у надзвичайних умовах

  • МВС України як суб'єкт єдиної державної системи цивільного захисту

  • Особливості функціонування органів внутрішніх справ у надзвичайних умовах