Формування позитивного іміджу ОВС у діяльності служб із зв'язків з громадськістю

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ

Позитивний імідж міліції як органу виконавчої влади є істотним чинником збільшення ефективності її діяльності.

Сьогодні виконання соціальних функцій підрозділів зв'язків з громадськістю, пов'язаних із забезпеченням відкритості діяльності органів внутрішніх справ, з управлінням інформаційними потоками, спрямованими на недопущення соціальної напруженості в суспільстві та на формування сприятливих умов функціонування громадянського суспільства, доволі ускладнене.

Гарантована Конституцією України свобода преси – це імператив, за допомогою якого здійснюється інформування суспільства щодо проведеної державної політики у всіх сферах суспільного життя і одночасно надається можливість висловити свій погляд на події в країні, події, в яких беруть участь правоохоронні органи відповідно до своїх функціональних обов'язків. Зрозуміло що, зв'язки з громадськістю органів внутрішніх справ здійснюються в основному через засоби масової інформації – специфічні інститути громадянського суспільства, що є водночас і гарантією, і способом забезпечення цивільного контролю над діяльністю органів внутрішніх справ.

Зокрема в умовах свободи преса може коментувати соціальну дійсність, надаючи можливість кожній людині взяти участь у вільному політичному діалозі суспільства та виконавчої влади. Щобільше, кожен громадянин через засоби масової інформації має право отримувати потрібну йому інформацію не тільки про позитивні, а й про негативні боки життя, право на вибір того засобу масової інформації, коментарі якого здаються йому найбільш близькими і адекватними[1].

Але співпраця із засобами масової інформації має й інші нюанси. Головною проблемою є відсутність ефективної системи доступу до докладної відкритої інформації про діяльність правоохоронних органів. Під час взаємодії із засобами масової інформації не можна забувати про можливості негативних наслідків, оскільки поширювана інформація стає доступною всім, зокрема і тим, проти кого мають намір діяти органи охорони правопорядку спільно або за допомогою засобів масової інформації. Це стосується прийомів, способів, засобів боротьби зі злочинністю і відомостей про способи вчинення злочинів, інформації про справи, що перебувають у стадії розслідування, а також інформації про осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів або щодо яких ведеться слідство тощо. Крім того, недобросовісність журналістів у відображенні конкретних подій і фактів через неповноту інформації, яка накладається на неповноту задоволення суспільного інтересу, часто сприяє поширенню чуток і формуванню хибних уявлень і установок у громадській думці. Важливу роль виконує низький рівень правових знань представників засобів масової інформації (які, проте, завжди готові на своє виправдання послатися на статтю 171 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за перешкоджання професійній діяльності журналістів[2]).

У процесі формування позитивного іміджу під час взаємодії підрозділів зв'язків з громадськістю органів внутрішніх зі засобами масової інформації найбільш значимими є три функції:

• контроль громадської думки та поведінки громадськості (непорушною основою тут є дотримання законності та правопорядку усіма учасниками взаємодії);

• "реагування" на громадськість (за пріоритету забезпечення внутрішньої безпеки держави, суспільства і особистості);

• досягнення взаємовигідних відносин (сприяння плідній взаємодії з громадськістю).

У цій доволі складній взаємодії (представники засобів масової інформації далеко не завжди дотримуються вимог етичних норм) потрібно брати до уваги такі принципи:

• правдивість інформації (відсутність явної або таємної брехливої інформації, яку в сучасному інформаційному суспільстві виявити нескладно і для цього завжди знайдуться фахівці);

• повна допустима інформованість (виняток можуть становити лише відомості державної, військової та комерційної таємниці);

• компромісність (взаємні вчинки, що дають змогу уникнути звинувачень в несумлінному наданні інформації, маніпуляціях тощо);

• системність, що ґрунтується на використанні апробованого інструментарію впливу на громадськість і громадську думку;

• мобільність (оперативне адекватне реагування на зміну ситуації) й ін.

У сучасних умовах діяльність підрозділів зв'язків з громадськістю в інтересах формування іміджу органів внутрішніх справ формується на основі взаємодії з громадськістю. Це взаємодія передбачає право на отримання інформації, врахування думок і пропозицій громадських організацій та окремих громадян, залучення їх до участі у підготовці рішень, до роботи у складі погоджувальних комісій, громадських рад, наділення їх контрольними повноваженнями стосовно органів МВС тощо, загалом щодо розширення взаємодії з інститутами громадянського суспільства.

Термінологічно імідж (від англ. Image – зображення, від лат. Imago – зображення, подоба) близький таким поняттям, як "образ", "символ", "думка", "уявлення", "репутація", "престижність" та ін. Найчастіше імідж трактується як символічна конструкція, образ, що виникає в суспільній свідомості на основі його відповідної презентації, котра враховує менталітет аудитори, на яку він розрахований[3].

У цьому разі ми повинні наголосити на неповноті та суб'єктивності його відображення в суспільній свідомості, оскільки передана реальність через які-небудь властивості завжди шкідлива: по-перше, абсолютної повноти описуваних властивостей досягти неможливо; по-друге, суб'єктивність сприйняття реальності завжди її спотворює; по-третє, елемент спотворення спочатку "закладений" конструктором іміджу, що спирається на загальноприйняті стереотипні уявлення. Як справедливо зазначають, імідж – це не просто психічний образ свідомості як відображення реальності, це спеціально змодельоване цілеспрямоване "віддзеркалення відображення", тобто відображення способу, вже створеного професіоналами на основі деякої реальності. У цьому разі, однак, виникає одне важливе питання – що вважати іміджем – те, що створив його творець (іміджмейкер), або це той внутрішній образ, який виникає у свідомості аудиторії? Якщо вважати, що імідж формується для масової свідомості, то очевидно, що він може бути представлений як своєрідне публічне "Я" – ні що інше як комунікативна одиниця, за допомогою якої можна працювати з масовою свідомістю.

Тобто, для правильного розуміння іміджу органів внутрішніх справ мало розібратися з феноменом іміджу як такого, необхідно побачити різницю між іміджем в політичній сфері (наприклад, імідж політика) та іміджем конкретного соціального інституту політичної системи суспільства: перший спеціально "кристалізується" для додання більшої ваги, другий є результатом сприйняття незапланованого об'єкта, який самостійно представляє себе. Імідж органів внутрішніх справ є результат сприйняття обох складових: презентації ззовні та самопрезентації. Імідж має подвійний: з од ного боку, у кожної людини або аудиторії є створений ними певний ідеальний – образ (стереотип), що відображає їхні уявлення та очікування про який-небудь суб'єкті діяльності; з іншого – їм нав'язується спеціально створений фахівцями-професіоналами образ цього суб'єкта. Відбувається "накладка" одного образу на інший, в результаті якої надмірна позитивність "свого" образу найчастіше дисонує не тільки з пропонованим, але і з його конкретним носієм, що неминуче призводить до негативістської тенденції в оцінці останнього, і одиничне автоматично переноситься на загальне[4].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування позитивного іміджу ОВС у діяльності служб із зв'язків з громадськістю“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Адміністративна діяльність штабів і чергових частин ОВС

  • Поняття, система та структура чергових частин ОВС

  • Завдання та функції адміністративної діяльності чергових частин ОВС

  • Розділ 2. Організаційно-правові засади адміністративної діяльності міліції громадської безпеки

  • Правова основа діяльності міліції громадської безпеки

  • Завдання та функції підрозділів міліції громадської безпеки

  • Розділ 3. Адміністративна діяльність служби дільничних інспекторів міліції

  • Організація роботи управління дільничних інспекторів міліції департаменту громадської безпеки Мвс України, підпорядкованих структурних підрозділів та працівників служби дільничних інспекторів міліції

  • Організація роботи дільничного (старшого дільничного) інспектора міліції на адміністративній дільниці (адміністративній зоні)

  • Діяльність дільничного інспектора міліції щодо проведення профілактичної роботи

  • Взаємодія дільничного інспектора міліції з патрульними нарядами, громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та населенням щодо охорони громадського порядку, профілактики правопорушень

  • Розділ 4. Адміністративна діяльність патрульної служби міліції

  • Організація патрульної служби міліції

  • Права та обов'язки патрульної служби міліції

  • Розділ 5. Адміністративна діяльність державної автомобільної інспекції МВС України

  • Особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності державної автомобільної інспекції МВС України

  • Взаємодія даі МВС України з іншими державними органами і громадськими формування у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

  • Розділ 6. Адміністративно-правові засади діяльності державної служби охорони

  • Адміністративно-правові засади діяльності департаменту державної служби охорони при МВС України

  • Особливості адміністративно-правової діяльності окремих підрозділів державної служби охорони

  • Розділ 7. Адміністративна діяльність ОВС щодо забезпечення правил дозвільної системи

  • Завдання органів внутрішніх справ щодо здійснення дозвільної системи та їх повноваження

  • Придбання, зберігання, облік, охорона, перевезення і використання зброї та бойових припасів, а також вибухових речовин

  • Придбання, зберігання та носіння, перевезення мисливської вогнепальної нарізної і гладкоствольної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, охолощеної та холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянами та спеціальних засобів самооборони заряджених речовинами сльозогінної та дратівливої дії

  • Діяльність міліції щодо забезпечення дотримання правил дозвільної системи. Контроль за об'єктами дозвільної системи

  • Розділ 8. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ на транспорті

  • Зміст адміністративної діяльності транспортної міліції. Особливості забезпечення громадської безпеки органами внутрішніх справ на транспорті

  • Охорона громадської безпеки органів внутрішніх справ на залізничному транспорті

  • Взаємодія органів внутрішніх справ на транспорті з іншими суб'єктами охорони громадського порядку

  • Розділ 9. здійснення паспортної, реєстраційної та міграційної діяльності за участю ОВС

  • Здійснення паспортної та реєстраційної діяльності для забезпечення виїзду і в'їзду громадян України

  • Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус

  • Значення паспортної, реєстраційної та міграційної діяльності для охорони громадського порядку та протидії правопорушенням ОВС

  • Розділ 10. Адміністративна діяльність ОВС в інформаційній сфері

  • Формування позитивного іміджу ОВС у діяльності служб із зв'язків з громадськістю
  • Діяльність ОВС щодо забезпечення інформаційної безпеки у контексті діяльності засобів масової інформації

  • Розділ 11. Організація охорони громадського порядку під час проведення масових заходів

  • Правова основа організації і забезпечення масових заходів

  • Діяльність ОВС щодо забезпечення охорони громадського порядку під час проведення масових заходів

  • Розділ 12. Адміністративна діяльність ОВС щодо попередження насильства у сім'ї

  • Система суб'єктів попередження насильства у сім'ї та місце у ній ОВС

  • Застосування спеціальних заходів з попередження насильства у сім'ї та заходів адміністративної відповідальності

  • Розділ 13. Адміністративна діяльність ОВС щодо протидії правопорушень серед дітей

  • Загальні засади діяльності кримінальної міліції у справах дітей

  • Діяльність приймальників-розподільників для дітей

  • Розділ 14. Адміністративна діяльність ОВС у сфері протидії тероризму

  • Система суб'єктів боротьби з тероризмом в Україні та місце у ній підрозділів ОВС

  • Завдання ОВС під час проведення ангитерористичних операцій

  • Адміністративно-правове регулювання попередження проявів тероризму в Україні

  • Розділ 15. Адміністративна діяльність ОВС у сфері боротьби з рейдерством

  • Сили та засоби органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством

  • Тактика дій підрозділів овс у боротьбі з рейдерством

  • Профілактична діяльність ОВС у боротьбі з рейдерством

  • Розділ 16. Адміністративна діяльність ОВС у надзвичайних умовах

  • МВС України як суб'єкт єдиної державної системи цивільного захисту

  • Особливості функціонування органів внутрішніх справ у надзвичайних умовах