Система суб'єктів боротьби з тероризмом в Україні та місце у ній підрозділів ОВС

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ

Терористична діяльність у сучасних умовах характеризується масштабністю, набуттям транснаціонального характеру, наявністю зв'язку та взаємодії з міжнародними терористичними центрами й організаціями; розвинутою організаційною структурою, яка складається з керівної та оперативної ланок, підрозділів, які здійснюють розвідувальні й контррозвідувальні заходи, матеріально-технічне забезпечення, вчинення терористичних актів; суттєвими ознаками тероризму є ретельна конспірація та здійснення відбору осіб для вчинення злочинів; наявність агентури у державних органах; сучасне технічне оснащення; наявність розгалуженої мережі конспіративних укриттів, навчальних баз і полігонів[1].

Саме тому в Україні створена та законодавчо закріплена система суб'єктів боротьби з тероризмом. Стаття 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" визначає систему суб'єктів боротьби з тероризмом.

Верховна Рада України формує політику у цьому напрямі насамперед за допомогою: прийняття законів; визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики; розгляду та ухвалення рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України; затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України; затвердження указів Президента України про введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях; надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсації міжнародних договорів України.

Президент України бере участь у формуванні політики антитерористичної діяльності зазвичай шляхом: керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави та укладення міжнародних договорів України; призначення Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Мністрів України та керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також припинення їх повноважень; утворення, реорганізації та ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; скасування актів Кабінету Міністрів України; призначення на посади та звільнення з посад вищого командування Збройних Сил України та інших військових формувань; здійснення керівництва у сферах національної безпеки та оборони держави; очолення Ради національної безпеки і оборони України; ухвалення рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану.

Організація боротьби з тероризмом у нашій державі та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюється Кабінетом Міністрів України у межах його компетенції. Це положення є логічним закріпленням і законодавчим визначенням адміністративно-правової компетенції Кабінету Міністрів України як найвищого органу виконавчої влади у провадженні боротьби з тероризмом. Кабінет Міністрів України спрямовує та координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина[2].

Система суб'єктів боротьби з тероризмом складається з двох рівнів:

I. Суб'єкти, що безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом.

II. Суб'єкти, що можуть у разі необхідності залучатися до боротьби з тероризмом[3].

Перший рівень суб'єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, становлять: Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство оборони України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Управління державної охорони України.

Служба безпеки України – це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.

На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. До завдань Служби безпеки України також належать попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління й економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Служба безпеки України здійснює боротьбу з тероризмом:

• 1) через проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання, виявлення та припинення терористичної діяльності, зокрема міжнародної;

• 2) збирає інформацію про діяльність іноземних та міжнародних терористичних організацій;

• 3) провадить у межах, визначених чинним законодавством, повноважень виключно з метою отримання упереджу вальної інформації у разі загрози вчинення терористичного акту або під час проведення антитерористичної операції оперативно-технічні пошукові заходи у системах і каналах телекомунікацій, які можуть використовуватися терористами;

• 4) забезпечує через Антитерористичний центр при Службі безпеки України організацію та проведення антитерористичних заходів, координацію діяльності суб'єктів боротьби з тероризмом відповідно до визначеної законодавством України компетенції;

• 5) здійснює досудове слідство у справах про злочини, пов'язані з терористичною діяльністю;

• 6) забезпечує у взаємодії з розвідувальними органами України безпеку від терористичних посягань установ України за межами її території, їх співробітників та членів їхніх сімей.

Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів (ЦСО СБУ) (неофіційна назва – "Альфа") своїм завданням має припинення, у взаємодії з оперативними підрозділами Служби безпеки України, терористичних актів, злочинів, що мають насильницький характер і безпосередньо створюють загрозу національним інтересам України, та інших злодіянь, розслідування яких віднесено до компетенції Служби безпеки України[4].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система суб'єктів боротьби з тероризмом в Україні та місце у ній підрозділів ОВС“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Адміністративна діяльність штабів і чергових частин ОВС

  • Поняття, система та структура чергових частин ОВС

  • Завдання та функції адміністративної діяльності чергових частин ОВС

  • Розділ 2. Організаційно-правові засади адміністративної діяльності міліції громадської безпеки

  • Правова основа діяльності міліції громадської безпеки

  • Завдання та функції підрозділів міліції громадської безпеки

  • Розділ 3. Адміністративна діяльність служби дільничних інспекторів міліції

  • Організація роботи управління дільничних інспекторів міліції департаменту громадської безпеки Мвс України, підпорядкованих структурних підрозділів та працівників служби дільничних інспекторів міліції

  • Організація роботи дільничного (старшого дільничного) інспектора міліції на адміністративній дільниці (адміністративній зоні)

  • Діяльність дільничного інспектора міліції щодо проведення профілактичної роботи

  • Взаємодія дільничного інспектора міліції з патрульними нарядами, громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та населенням щодо охорони громадського порядку, профілактики правопорушень

  • Розділ 4. Адміністративна діяльність патрульної служби міліції

  • Організація патрульної служби міліції

  • Права та обов'язки патрульної служби міліції

  • Розділ 5. Адміністративна діяльність державної автомобільної інспекції МВС України

  • Особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності державної автомобільної інспекції МВС України

  • Взаємодія даі МВС України з іншими державними органами і громадськими формування у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

  • Розділ 6. Адміністративно-правові засади діяльності державної служби охорони

  • Адміністративно-правові засади діяльності департаменту державної служби охорони при МВС України

  • Особливості адміністративно-правової діяльності окремих підрозділів державної служби охорони

  • Розділ 7. Адміністративна діяльність ОВС щодо забезпечення правил дозвільної системи

  • Завдання органів внутрішніх справ щодо здійснення дозвільної системи та їх повноваження

  • Придбання, зберігання, облік, охорона, перевезення і використання зброї та бойових припасів, а також вибухових речовин

  • Придбання, зберігання та носіння, перевезення мисливської вогнепальної нарізної і гладкоствольної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, охолощеної та холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянами та спеціальних засобів самооборони заряджених речовинами сльозогінної та дратівливої дії

  • Діяльність міліції щодо забезпечення дотримання правил дозвільної системи. Контроль за об'єктами дозвільної системи

  • Розділ 8. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ на транспорті

  • Зміст адміністративної діяльності транспортної міліції. Особливості забезпечення громадської безпеки органами внутрішніх справ на транспорті

  • Охорона громадської безпеки органів внутрішніх справ на залізничному транспорті

  • Взаємодія органів внутрішніх справ на транспорті з іншими суб'єктами охорони громадського порядку

  • Розділ 9. здійснення паспортної, реєстраційної та міграційної діяльності за участю ОВС

  • Здійснення паспортної та реєстраційної діяльності для забезпечення виїзду і в'їзду громадян України

  • Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус

  • Значення паспортної, реєстраційної та міграційної діяльності для охорони громадського порядку та протидії правопорушенням ОВС

  • Розділ 10. Адміністративна діяльність ОВС в інформаційній сфері

  • Формування позитивного іміджу ОВС у діяльності служб із зв'язків з громадськістю

  • Діяльність ОВС щодо забезпечення інформаційної безпеки у контексті діяльності засобів масової інформації

  • Розділ 11. Організація охорони громадського порядку під час проведення масових заходів

  • Правова основа організації і забезпечення масових заходів

  • Діяльність ОВС щодо забезпечення охорони громадського порядку під час проведення масових заходів

  • Розділ 12. Адміністративна діяльність ОВС щодо попередження насильства у сім'ї

  • Система суб'єктів попередження насильства у сім'ї та місце у ній ОВС

  • Застосування спеціальних заходів з попередження насильства у сім'ї та заходів адміністративної відповідальності

  • Розділ 13. Адміністративна діяльність ОВС щодо протидії правопорушень серед дітей

  • Загальні засади діяльності кримінальної міліції у справах дітей

  • Діяльність приймальників-розподільників для дітей

  • Розділ 14. Адміністративна діяльність ОВС у сфері протидії тероризму

  • Система суб'єктів боротьби з тероризмом в Україні та місце у ній підрозділів ОВС
  • Завдання ОВС під час проведення ангитерористичних операцій

  • Адміністративно-правове регулювання попередження проявів тероризму в Україні

  • Розділ 15. Адміністративна діяльність ОВС у сфері боротьби з рейдерством

  • Сили та засоби органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством

  • Тактика дій підрозділів овс у боротьбі з рейдерством

  • Профілактична діяльність ОВС у боротьбі з рейдерством

  • Розділ 16. Адміністративна діяльність ОВС у надзвичайних умовах

  • МВС України як суб'єкт єдиної державної системи цивільного захисту

  • Особливості функціонування органів внутрішніх справ у надзвичайних умовах