Поняття, система та завдання державної служби охорони
Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ (далі – ДСО) створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, зокрема вантажів, тимчасового зберігання валютних цінностей, забезпечення особистої безпеки громадян, а також технічного захисту інформації на договірних засадах у порядку, встановленому законодавством[1].
Діяльність міліції охорони здійснюється за напрямами:
• охорона об'єктів, квартир та інших приміщень з особистим майном громадян за допомогою технічних засобів;
• забезпечення безпеки фізичних осіб;
• забезпечення перевезень та охорони вантажів;
• охорона об'єктів за допомогою нарядів, груп затримання, пунктів централізованого спостереження[2].
Адміністративна діяльність ДСО – це врегульована нормами адміністративного права її виконавчо-владна діяльність, спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захист об'єктів різних форм власності від протиправних посягань на договірних засадах та боротьбу з іншими правопорушеннями в місцях несення служби[3].
Державна служба охорони складається з:
• 1) Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України;
• 2) управлінь, відділів Державної служби охорони при головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях та місті Севастополі;
• 3) підрозділів охорони: міських, районних, міжрайонних відділів, відділень, підрозділів воєнізованої охорони та охоронних підрозділів, стройових підрозділів міліції охорони, пунктів централізованого спостереження, зокрема на окремих об'єктах;
• 4) установ та навчальних закладів професійної підгото вки працівників охорони[4].
У своїй діяльності ДСО беруть до уваги Конституцію та закони України, постановами Верховної Ради України, укази й розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти МВС, а також рішеннями місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування[5].
Відтак правовою основою діяльності ДСО є: Закони України: "Про міліцію"[6] від 20 грудня 1990 р., "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"[7] від 1 червня 2000 р., "Про охоронну діяльність"[8] від 22 березня 2012 р., "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"[9] від 5 квітня 2007 р.; Наказ МВС України від 25 листопада 2003 р. № 1430, яким було затверджено "Положення про організацію службової діяльності цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України, Інструкція з організації служби підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України; Інструкція про порядок зберігання, видачі (приймання) вогнепальної зброї та боєприпасів до неї персоналу підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України"[10], Наказ МВС України 25 листопада 2003 р. № 1433 "Про затвердження Інструкції про організацію діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України"[11], Наказ МВС України від 12 липня 2004 р. № 794/151 "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії підрозділів Державної служби охорони при МВС України з операторами телекомунікацій в організації централізованої охорони об'єктів"[12], Наказ МВС України від 25 листопада 2003 р. № 1432 "Про затвердження Інструкції про організацію службової діяльності спеціальних підрозділів міліції охорони "Титан""[13], Наказ МВС України від 25 листопада 2003 р. № 1429 "Про організацію охорони Державною службою охорони при МВС України об'єктів, квартир та інших приміщень з особистим майном громадян за допомогою технічних засобів"[14], Наказ МВС України від 13 жовтня 2005 р. № 878 "Про затвердження Положення про Департамент Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України"[15] та інші.
Правовий статус і основні напрями функціонування підрозділів цієї служби визначено Положенням про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 10 серпня 1993 р. №615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності"[4]. Цією ж Постановою Кабінету Міністрів затверджений Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами.
Основними завданнями Державної служби охорони є:
• здійснення за договорами заходів щодо охорони особливо важливих об'єктів згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, інших об'єктів, вантажів, інкасації, перевезення, тимчасового зберігання валютних цінностей, забезпечення особистої безпеки громадян, а також технічного захисту інформації в порядку, встановленому законодавством;
• розроблення основних вимог до захисту об'єктів та громадян від злочинних посягань, примірних договорів і вимог до інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів, оснащення їх технічними системами та засобами телевідеоспостереження, тривожної сигналізації, контролювання доступу (далі – технічні засоби охоронного призначення), а також інструкцій та інших документів, що регламентують виконання охоронних функцій;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. Адміністративно-правові засади діяльності державної служби охорони“ на сторінці 1. Приємного читання.
