Нові стратегічні напрями державної міграційної політики України, що окреслені у Концепції державної міграційної політики, схваленій Указом Президента України від 30 гравия 2011 р. № 622, спрямовані на підвищення рівня національної безпеки шляхом запобігання виникненню неконтрольованих міграційних процесів та ліквідації їх наслідків, узгодження національного законодавства у сфері міграції з міжнародними стандартами, створення умов для безперешкодної реалізації прав, свобод, законних інтересів мігрантів і виконання ними передбачених законодавством обов'язків, забезпечення повноти використання інтелектуального та трудового потенціалу таких осіб, додержання принципів захисту інтересів України[1].
Нелегальна міграція як процес дестабілізує національний ринок праці, призводить до масових порушень прав мігрантів, створює осередки напруженості в місцях їх концентрації, негативно впливає на криміногенну обстановку в країні. Нелегально зайняті мігранти не належать до сфери офіційного працевлаштування і оподаткування, що завдає фінансових збитків державі. За статистикою нелегальні мігранти часто вдаються до кримінальної діяльності, зокрема контрабанди, проституції, торгівлі наркотиками, незаконної торгівлі зброєю тощо. Саме тому їх розглядають як фактор загрози національній безпеці країни. Провідною проблемою сучасності є збільшення масштабів нелегальної міграції, що перетворюється на світову проблему і стосується великої кількості країн, зокрема й України[2].
Як відповідь нашої країни на сучасні виклики щодо поширення нелегальної міграції Концепція державної міграційної політики закріплює визначення квот імміграції в Україну з урахуванням поточної і перспективної демографічної ситуації та ситуації, що виникла на ринку праці.
Для забезпечення виконання завдань з реалізації державної політики у сфері протидії нелегальній міграції, а також притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері реєстрації фізичних осіб, видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, у складі МВС України було створено підрозділ міліції міграційного контролю, загальною граничною чисельністю 1500 осіб, функціонально підпорядкований ДМС України, підзвітний та підконтрольний Міністрові внутрішніх справ України[3].
Положенням про Управління міліції міграційного контролю МВС України, затвердженим наказом МВС України від 20 лютого 2012 р. № 142 та погодженим з ДМС України, управління відповідно до покладених на нього завдань:
• 1) здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері міграції, зокрема протидії нелегальній міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
• 2) застосовує заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;
• 3) готує пропозиції про скорочення строку перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні, їх примусового повернення, примусового видворення, а також заборони в'їзду в Україну;
• 4) забезпечує охорону пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
• 5) взаємодіє з відповідними підрозділами центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції;
• 6) координатором контактного аналітичного центру обміну статистичною та аналітичною інформацією з питань протидії нелегальній міграції;
• 7) здійснює заходи щодо запобігання протидії нелегальній міграції, іншим порушенням міграційного законодавства;
• 8) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України[4].
Управління здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні підрозділи міліції міграційного контролю головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, зокрема міжрайонні підрозділи міліції міграційного контролю.
Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено поняття "нелегальний мігрант", до якого належать іноземці або особи без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Крім того, для забезпечення тимчасового утримання нелегальних мігрантів, які підлягають адміністративному видворенню за межі України в примусовому порядку, до структури системи ДМС України належать Пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні[5].
Основними завданнями такого пункту тимчасового перебування є: забезпечення тимчасового тримання іноземців до завершення підготовки їх адміністративного видворення; створення належних умов проживання іноземців у цьому пункті, забезпечення їх прав і свобод, передбачених чинним законодавством та міжнародними нормами; сприяння органам внутрішніх справ, охорони державного кордону та Служби безпеки України у виконанні покладених на них завдань щодо встановлення осіб, поміщених до пункту тимчасового перебування, та їх документування, з'ясування обставин порушення ними законодавства України, участі в цьому посередників, супроводження до пунктів пропуску через державний кордон під час здійснення примусового видворення тощо; сприяння іноземцям у встановленні контактів з родичами, земляками, гуманітарними та правозахисними організаціями з метою вирішення питання їх повернення на батьківщину; проведення роз'яснювальної та профілактичної роботи щодо відповідальності, передбаченої законодавством України за незаконне перебування на її території[6].
Розділ 10. Адміністративна діяльність ОВС в інформаційній сфері
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Значення паспортної, реєстраційної та міграційної діяльності для охорони громадського порядку та протидії правопорушенням ОВС“ на сторінці 1. Приємного читання.
