• 2) недосконалість законодавства, зокрема корпоративного;
• 3) відсутність спеціалізованого закону про рейдерство;
• 4) недосконала судова система, можливість ухвалення суддями необгрунтованих рішень на користь зацікавленої сторони; вплив на суддів з боку вищих інстанцій; відсутність строгої відповідальності суддів за ухвалення неправомірних рішень;
• 5) корупція у вищих рівнях влади і судах;
• 6) неоднозначне трактування окремих положень законодавства;
• 7) недоліки в структурі корпоративного управління; непрозорість структури компанії; невиплата дивідендів; недотримання прав міноритарних акціонерів; відсутність закону про захист прав міноритарних акціонерів; неправильне оформлення права власності на активи; низька корпоративна культура на підприємствах; непрозора діяльність підприємств; помилки під час складання засновницьких документів підприємств; обіг акцій більшості підприємств ззовні організованого ринку;
• 8) участь правоохоронних органів у рейдерстві або відсутність активних дій з їхнього боку, спрямованих на притягнення рейдерів до відповідальності;
• 9) участь реєстраторів у рейдерських схемах, зокрема ведення подвійних реєстрів акціонерів підприємства;
• 10) політична нестабільність, що створила умови для безкарної діяльності рейдерів та інше[6].
У науковій літературі вирізняють декілька видів рейдерства у діапазоні від законної (легальної) діяльності (рейдерство як бізнес, що нічим не відрізняється від інших видів бізнесу) до незаконної діяльності (протиправного діяння), що, як правило, супроводжується комплексом кримінальних правопорушень: від корупції до фізичного насильства:
1. "Біле" рейдерство, під час якого рейдер діє винятково за законом, використовуючи законодавство і деякі прогалини у ньому; організовує скуповування акцій або боргів підприємства, намагається тимчасово погіршити його економічний та фінансовий стан, здешевити його акції, шукає "дірки" в статуті тощо.
Фактично сьогодні в цивілізованому світі поширений лише цей тип рейдерства, оскільки він є дозволеним, регулюється та контролюється законом. Як зауважує О. Відяпін, таке рейдерство інколи навіть дає позитивні результати, коли скуповується невдале, слабке підприємство і розвивається з нього економічно вигідне[7].
• 2. "Сіре" рейдерство, за якого рейдер діє на межі закону. Для цього виду характерне використання фальсифікованих документів, подвійного реєстру, незаконних зборів акціонерів, є простір і для корупції суддів.
• 3. "Чорне" рейдерство, яке передбачає використання рейдером фальсифікованих документів та інших методів "сірого" рейдерства, грунтується на корупції представників адміністрацій, міністерств, правоохоронних органів, судців. Фактично корупція і бандитизм – живильне середовище і основа "чорного" рейдерства. Крім незаконних і неправомірних ухвал, "чорне" рейдерство характеризується обов'язковим застосуванням фізичного насильства для реального втілення своїх рішень[8].
Незважаючи на вказані погляди різних науковців стосовно рейдерства, слід ще раз наголосити, що в Україні сьогодні не існує єдиного нормативного підходу до визначення поняття рейдерства та розуміння його суті. Окрім того, на державному рівні не вироблено єдиної системи протидії такому явищу. Тому насамперед необхідно зрозуміти природу і походження рейдерства, його сутність і визначити це поняття.
Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що рейдерство у сфері корпоративних конфліктів – це комплекс заходів, що зумовлений процесом поглинання чи захоплення власності (активів) або корпоративних прав чи зміни оперативного управління власністю і здійснюється шляхом реалізації різних протиправних дій на формально законних підставах, виникнення яких грунтується на зловживанні правом, прогалинах у законі або системних недоліках функціонування державних інститутів, що створюють враження уявної законності дій.
Відсутність правового визначення рейдерства зумовлює можливість вирішення одних і тих же конфліктів шляхом надання правоохоронними органами різних юридичних оцінок та процесуальних рішень.
Закріплення у правових нормах поняття "рейдерство" має на меті створення сприятливих юридичних умов для ефективної боротьби з цим явищем, водночас визначає конкретні форми і механізми їх реалізації з метою забезпечення захисту прав і свобод людини, права власності, інтересів держави й суспільства та створення умов для ефективної діяльності суб'єктів господарювання, наданих Конституцією і законодавством України.
Сили та засоби органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 15. Адміністративна діяльність ОВС у сфері боротьби з рейдерством“ на сторінці 2. Приємного читання.
