Загальна характеристика органів та служб у справах дітей
Під соціальним захистом дітей розуміють комплекс заходів і засобів соціально-економічного та правового характеру, здійснення яких покладається на уповноважених суб'єктів, щодо забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне обслуговування, надання матеріальної підтримки.
Зміст соціальної роботи з дітьми полягає у діяльності уповноважених органів, підприємств, організацій, установ та громадян, спрямованій на створення соціальних умов життєдіяльності, гармонійного та всебічного розвитку дітей, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних і духовних потреб.
Значне місце в діяльності держави повинні займати питання соціальної профілактики та соціальної реабілітації. Соціальна профілактика – це діяльність державних органів (суб'єктів соціальної роботи), що спрямована на попередження антисуспільної поведінки дітей, виявлення негативного впливу на їх життя і здоров'я, запобігання такого впливу шляхом системного обліку та догляду за дітьми, які схильні до злочинної поведінки, та батьками, які схильні втягувати своїх дітей до злочинної діяльності: інформаційно-просвітницької та агітаційної роботи з дітьми за місцем їх проживання та навчання. Соціальна реабілітація – відновлення морального, психічного та фізичного стану дітей, увідповіднення їх індивідуальної або колективної поведінки до загальновизнаних суспільних правил і норм. Змістом такої роботи повинна стати навчально-виховна реабілітація в навчальних закладах усіх типів, у закладах соціально-лікувальної, психологічної та медико-соціальної реабілітації дітей та молоді.
Оскільки кожна людина є особистістю та індивідуальністю, наділена неповторними рисами характеру та поведінки, профілактична робота з дітьми не повинна обмежуватися формальними межами застосування заходів впливу. Тому важливою умовою для досягнення результату повинен бути індивідуальний підхід до кожної дитини.
Під профілактикою правопорушень серед дітей слід розуміти діяльність органів і служб у справах дітей, спеціальних установ для дітей, спрямовану на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню дітьми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих дітей на території України, в її окремому регіоні, в сім'ї, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем проживання.
Одне з найважливіших місць у сфері профілактичного впливу на попередження злочинності серед дітей відводиться органам і службам у справах дітей, а також спеціальним установам для дітей, котрі є суб'єктами профілактичної роботи з дітьми, а також займаються їх соціальною реабілітацією. На них покладається здійснення соціального захисту, а також профілактика правопорушень серед осіб, які не досягли повноліття. Усі органи та служби у справах дітей і спеціальні установи для дітей у своїй діяльності беруть до уваги такі принципи: законності; гласності; застосування зазвичай методів виховання і переконання, що передбачають вжиття примусових заходів лише після вичерпання всіх інших заходів впливу на поведінку дітей; збереження конфіденційності інформації про дітей, які вчинили правопорушення і до яких застосовувалися заходи індивідуальної профілактики; неприпустимості приниження честі та гідності дітей, жорстокого поводження з ними.
Крім того, органи, служби, а також установи у справах дітей мають власні завдання та зміст діяльності, що передбачені Законом України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"[1].
Здійснення соціального захисту та профілактики правопорушень серед дітей покладається в межах визначеної компетенції на:
• центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім'ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім'ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім'ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад;
• уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ;
• приймальники-розподільники для дітей органів внутрішніх справ;
• школи соціальної реабілітації та професійні училища соціальної реабілітації органів освіти;
• центри медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров'я;
• спеціальні виховні установи Державної пенітенціарної служби України;
• притулки для дітей;
• центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
• соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка).
У здійсненні соціального захисту та профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 13. Адміністративна діяльність ОВС щодо протидії правопорушень серед дітей“ на сторінці 1. Приємного читання.
