Правова основа діяльності органів внутрішніх справ визначається системою чинних законодавчих, підзаконних і відомчих нормативних актів.
Систему нормативних актів, які визначають правові основи діяльності ОВС щодо організації і забезпечення масових заходів, можна поділити на дві основні групи.
Перша група – нормативні акти, які регулюють відносини в сфері громадського порядку і громадської безпеки, які є обов'язковими для виконання всіма громадянами, державними і громадськими органами: Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси України, а також розпорядження місцевих адміністрацій і рішення органів місцевого самоврядування. У законодавчих нормативних актах визначені склади конкретних видів правопорушень і встановлені санкції за їх вчинення, а також процесуальний порядок провадження у справах про адміністративні та кримінальні правопорушення. В законодавчих актах зазначені правові норми про порядок оформлення документів за фактами правопорушень, про порядок затримання осіб, які підозрюються в їх вчиненні, огляду речей, особистого огляду правопорушників та інше, що необхідно знати кожному працівнику ОВС.
Друга група – нормативні акти, які регламентують діяльність ОВС, зокрема нарядів міліції: Закон України "Про міліцію"[1], Указ Президента України "Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України"[2], Наказ МВС України "Про затвердження Статуту патрульно- постової служби міліції України"[3], накази МВС, начальників ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськрайорганів внутрішніх справ і низку інших відомчих нормативних актів, які не суперечать чинним законодавчим актам. В нормативних актах, які регламентують діяльність ОВС, закріплені їх правовий статус, основні завдання, функції, обов'язки, права та інші важливі положення. У законодавчому порядку закріплені основні обов'язки ОВС, нарядів міліції в сфері охорони громадського порядку і громадської безпеки (ст. 10 Закону України "Про міліцію"). З метою забезпечення належного виконання чисельних обов'язків у законодавчому порядку працівникам міліції, нарядам надані відповідні права (ст. 11 Закону України "Про міліцію"). Обов'язки та права співробітників міліції перебувають в діалектичній єдності, закріплені в системі законодавчих актів. Невиконання покладених обов'язків або перевищення наданих прав тягне застосування встановлених законом мір відповідальності[4].
До основних регламентуючих документів, які належать до організації та проведення масових заходів, є: стст. 15, 24, 34, 35, 36, 39, 44 Конституції України; Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку під час проведення масових заходів"[5]; Наказ МВС України "Про затвердження Настанови про дії органів і підрозділів внутрішніх справ щодо організації забезпечення охорони громадського порядку і безпеки громадян під час проведення масових заходів"[6]. Регламентуючими для діяльності ОВС під час організації і забезпеченні охорони громадського порядку є: Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України.
Відповідальність за правопорушення зазначено в Кодексі України про адміністративні правопорушення стст. 173, 173-1, 175, 178, 182, 185, 185-1, 185-2, 185-3, 185-7.
Відповідальність за злочини закріплено у Кримінальному кодексі України стст. 109, 110, 115, 121,122,125, 126, 161, 170, 174, 178, 179, 251, 255, 279, 293, 294, 295, 296, 298, 338, 340, 341, 342, 343, 442.
Діяльність органів внутрішніх справ із забезпечення охорони громадського порядку і громадської безпеки під час проведення масових заходів в багатьох випадках залежить від їх виду, масштабу, значення та інших чинників. У кожного масового заходу є ініціатор або ініціативна група, на яких покладається вся відповідальність за організацію та проведення того або іншого заходу. Державні органи влади, громадські організації, посадові особи, а також громадяни не в праві перешкоджати проведенню з дотриманням встановленого порядку масовим заходам.
Міцний громадський порядок у процесі організації і проведення будь-яких масових заходів забезпечує необхідні гарантії для реалізації громадянами своїх прав і свобод, задоволення їх матеріальних, духовних і культурних потреб, покращення умов праці та відпочинку; він сприяє розвитку гармонійних відносин між людьми на основі взаємної поваги, честі та гідності громадян.
Водночас у період проведення масових заходів виникає різке загострення оперативної обстановки, спричинене значною активізацією екстреміськи налаштованих лідерів, самодіяльних об'єднань, які мають антидержавні спрямування, їх дії здебільшого мають спланований і скоординований характер, що націлений на дестабілізацію обстановки в країні. Екстремісти організовують несанкціоновані зборища з використанням певної символіки, спекулюючи на окремих труднощах соціально-економічного характеру, активно ведуть роботу з консолідації незадоволених осіб і ворожої пропаганди. Вони відкрито "сіють" національну ворожнечу, намагаються дезорганізувати роботу місцевих органів влади, розповсюджують різноманітну атрибутику і видають різну літературу наклепницького характеру, часто залучаючи для цього жінок та підлітків.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правова основа організації і забезпечення масових заходів“ на сторінці 1. Приємного читання.
