Застосування спеціальних заходів з попередження насильства у сім'ї та заходів адміністративної відповідальності

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ

• отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім'ї;

• розшукувати жертву насильства в сім'ї, якщо жертва насильства в сім'ї за власним бажанням перебуває у місці, що невідоме особі, яка вчинила насильство в сім'ї;

• відвідувати жертву насильства в сім'ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім'ї;

• вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім'ї.

Зазначені обмеження встановлюються на термін до 90 діб з дня погодження захисного припису з прокурором[2].

Розглядаючи систему спеціальних заходів з попередження насильства в сім'ї, не можна не зазначити і позитивні зміни, зокрема вилучення із законодавства про попередження насильства у сім'ї такого спеціального заходу, як офіційне попередження про неприпустимість віктимної поведінки. Хоча на практиці це лише поширило думку про те, що у вчиненні насильства над жертвою є певний відсоток і її вини.

Загалом виключення цього положення із системи спеціальних заходів є важливим кроком до увідповіднення законодавства України з протидії насильству в сім'ї до міжнародних стандартів.

Адміністративна відповідальність за вчинення насильства в сім'ї настає відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення. 15 травня 2003 р. КУпАП було доповнено статтею 173-2, яка передбачала відповідальність за вчинення насильства в сім'ї або невиконання захисного припису. До того часу працівники правоохоронних органів за фактами вчинення насильства в сім'ї змушені були застосовувати ст. 173 КУпАП "Дрібне хуліганство", а в разі отримання жертвою тілесних ушкоджень – відповідні статті Кримінального кодексу України.

Незважаючи на те, що науковці наголошували на певних недоліках положень статті 173-2[13], Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім'ї" від 25 вересня 2008 р.[14] до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП були внесені зміни, що стосувалися лише включення положення про відповідальність за непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї. 2 грудня 2010 р. були внесені останні зміни до згаданої статті, щоправда стосувались вони санкції цієї статті.

На відміну від кримінального та цивільного законодавства, адміністративне законодавство України містить спеціальну норму, що закріплює адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми. Названі діяння кваліфікуються за статтею 173-2 КУпАП – "Вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми", у якій йдеться про вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.

Санкція цієї статті передбачає накладання на правопорушника штрафу від трьох до п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб. Ті ж дії, вчинені особою, яку упродовж року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців із відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

На жаль, практика свідчить, що в більшості випадків до правопорушників застосовується стягнення у вигляді штрафу. Накладання на кривдника штрафу або відрахування частки з його заробітку буде зменшувати розмір сімейного бюджету. Ураховуючи те, що доволі багато випадків сімейного насильства спостерігаються в сім'ях зі складними матеріальними умовами, така санкція викликає бажання членів сім'ї приховати насильство.

Отже, штраф повинен бути сплачений правопорушником не пізніше 15 діб з дня вручення йому постанови про накладання цього стягнення. Якщо штраф накладено на особу у віці від 16 до 18 років, а в нього немає самостійного заробітку, то штраф стягується з батьків або осіб, що їх замінюють. У разі несплати штрафу у встановлений термін постанова про накладення стягнення спрямовується для утримання відповідної суми з грошових прибутків правопорушника. Якщо утримати штраф із цих прибутків не має можливості, у місцевому суді виноситься постанова про стягнення штрафу судовим виконавцем. Судовий виконавець спрямовує стягнення штрафу на особисте майно правопорушника.

Виправні роботи застосовуються лише до правопорушників, які мають постійну роботу. Ця санкція не може застосовуватися до непрацездатних осіб (пенсіонерів за віком, інвалідів, до вагітних). Виправні роботи відбуваються виключно за місцем постійної роботи правопорушника. Відрахування здійснюються із заробітку за основним місцем роботи, за сумісництвом, гонорарів, одержуваних за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами. Вони не допускаються з пенсій, грошової допомоги, виплат одноразового характеру.

Як уже було зазначено, наприкінці 2010 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення", яким було внесено зміни, зокрема до ст. 173-2 КУпАП в частині доповнення санкції цієї статті громадськими роботами, а також скасування вимоги щодо накладення адміністративного арешту лише в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування більш м'яких заходів буде визнано недостатнім. Такий крок законодавця є більш ніж позитивний, оскільки застосування до осіб, які вчинили насильство в сім'ї, громадських робіт або адміністративного арешту спричинюють негативні наслідки особистого характеру саме для правопорушника, а не для сім'ї загалом[15].

Адміністративний арешт до 15 діб може застосовуватись до особи, яка вчинила насильство в сім'ї, лише за рішенням суду. Певною мірою застосування адміністративного арешту дає можливість жертві насильства в сім'ї певний час перепочити від агресії з боку кривдника, поки він відбуває адміністративний арешт. Проте, з іншого боку, коли правопорушник повертається додому, він стає ще більш агресивним, звинувачуючи жертву насильства в сім'ї в тому, що йому довелося відбувати адміністративний арешт. І наступного разу, коли в сім'ї відбудеться насильство, жертва, найвірогідніше, не стане заявляти до правоохоронних органів про скоєне правопорушення, адже в такому разі вона постраждає знову. Відтак утворюються замкнуте коло, в якому застосування заходів адміністративного примусу, передбачених санкцією ст. 173-2 КУпАП, не сприяє поліпшенню ситуації в родині та вирішенню проблеми насильства в сім'ї[16].

Отже, на наш погляд, санкції ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за скоєння насильства в сім'ї чи невиконання захисного припису, не завжди є ефективними. В цьому разі доцільним є повна заміна штрафу та виправних робіт, що тягнуть відрахування коштів із сімейного бюджету, на громадські роботи, що спрямовані безпосередньо на покарання правопорушника та не завдають матеріальної шкоди родині.

Крім того, дії, що мають характер насильства в сім'ї, можуть бути кваліфіковані як інші адміністративні правопорушення, а саме: дрібне хуліганство (ст. 173); доведення неповнолітнього до стану сп'яніння (ст. 180); порушення тиші в громадських місцях (ст. 182); невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов'язків з виховання дітей (ст. 184).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування спеціальних заходів з попередження насильства у сім'ї та заходів адміністративної відповідальності“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Адміністративна діяльність штабів і чергових частин ОВС

  • Поняття, система та структура чергових частин ОВС

  • Завдання та функції адміністративної діяльності чергових частин ОВС

  • Розділ 2. Організаційно-правові засади адміністративної діяльності міліції громадської безпеки

  • Правова основа діяльності міліції громадської безпеки

  • Завдання та функції підрозділів міліції громадської безпеки

  • Розділ 3. Адміністративна діяльність служби дільничних інспекторів міліції

  • Організація роботи управління дільничних інспекторів міліції департаменту громадської безпеки Мвс України, підпорядкованих структурних підрозділів та працівників служби дільничних інспекторів міліції

  • Організація роботи дільничного (старшого дільничного) інспектора міліції на адміністративній дільниці (адміністративній зоні)

  • Діяльність дільничного інспектора міліції щодо проведення профілактичної роботи

  • Взаємодія дільничного інспектора міліції з патрульними нарядами, громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та населенням щодо охорони громадського порядку, профілактики правопорушень

  • Розділ 4. Адміністративна діяльність патрульної служби міліції

  • Організація патрульної служби міліції

  • Права та обов'язки патрульної служби міліції

  • Розділ 5. Адміністративна діяльність державної автомобільної інспекції МВС України

  • Особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності державної автомобільної інспекції МВС України

  • Взаємодія даі МВС України з іншими державними органами і громадськими формування у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

  • Розділ 6. Адміністративно-правові засади діяльності державної служби охорони

  • Адміністративно-правові засади діяльності департаменту державної служби охорони при МВС України

  • Особливості адміністративно-правової діяльності окремих підрозділів державної служби охорони

  • Розділ 7. Адміністративна діяльність ОВС щодо забезпечення правил дозвільної системи

  • Завдання органів внутрішніх справ щодо здійснення дозвільної системи та їх повноваження

  • Придбання, зберігання, облік, охорона, перевезення і використання зброї та бойових припасів, а також вибухових речовин

  • Придбання, зберігання та носіння, перевезення мисливської вогнепальної нарізної і гладкоствольної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, охолощеної та холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянами та спеціальних засобів самооборони заряджених речовинами сльозогінної та дратівливої дії

  • Діяльність міліції щодо забезпечення дотримання правил дозвільної системи. Контроль за об'єктами дозвільної системи

  • Розділ 8. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ на транспорті

  • Зміст адміністративної діяльності транспортної міліції. Особливості забезпечення громадської безпеки органами внутрішніх справ на транспорті

  • Охорона громадської безпеки органів внутрішніх справ на залізничному транспорті

  • Взаємодія органів внутрішніх справ на транспорті з іншими суб'єктами охорони громадського порядку

  • Розділ 9. здійснення паспортної, реєстраційної та міграційної діяльності за участю ОВС

  • Здійснення паспортної та реєстраційної діяльності для забезпечення виїзду і в'їзду громадян України

  • Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус

  • Значення паспортної, реєстраційної та міграційної діяльності для охорони громадського порядку та протидії правопорушенням ОВС

  • Розділ 10. Адміністративна діяльність ОВС в інформаційній сфері

  • Формування позитивного іміджу ОВС у діяльності служб із зв'язків з громадськістю

  • Діяльність ОВС щодо забезпечення інформаційної безпеки у контексті діяльності засобів масової інформації

  • Розділ 11. Організація охорони громадського порядку під час проведення масових заходів

  • Правова основа організації і забезпечення масових заходів

  • Діяльність ОВС щодо забезпечення охорони громадського порядку під час проведення масових заходів

  • Розділ 12. Адміністративна діяльність ОВС щодо попередження насильства у сім'ї

  • Система суб'єктів попередження насильства у сім'ї та місце у ній ОВС

  • Застосування спеціальних заходів з попередження насильства у сім'ї та заходів адміністративної відповідальності
  • Розділ 13. Адміністративна діяльність ОВС щодо протидії правопорушень серед дітей

  • Загальні засади діяльності кримінальної міліції у справах дітей

  • Діяльність приймальників-розподільників для дітей

  • Розділ 14. Адміністративна діяльність ОВС у сфері протидії тероризму

  • Система суб'єктів боротьби з тероризмом в Україні та місце у ній підрозділів ОВС

  • Завдання ОВС під час проведення ангитерористичних операцій

  • Адміністративно-правове регулювання попередження проявів тероризму в Україні

  • Розділ 15. Адміністративна діяльність ОВС у сфері боротьби з рейдерством

  • Сили та засоби органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством

  • Тактика дій підрозділів овс у боротьбі з рейдерством

  • Профілактична діяльність ОВС у боротьбі з рейдерством

  • Розділ 16. Адміністративна діяльність ОВС у надзвичайних умовах

  • МВС України як суб'єкт єдиної державної системи цивільного захисту

  • Особливості функціонування органів внутрішніх справ у надзвичайних умовах