Винесення офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї для кривдника є сигналом про початок контролю за його подальшою поведінкою з боку міліції, кваліфікує як правопорушення дії, які він вчинив та інформує про види та міру відповідальності у разі вчинення такого насильства в подальшому. Водночас існують певні ризики ефективності застосування офіційного попередження, адже воно не містить жодних спрямовувальних норм поведінки, переліку заборонених дій. Кривдник може вчиняти дії, відмінні від тих, за які отримав офіційне попередження, змінюючи один вид насильства в сім'ї на інший. Оскільки насильнику не повідомляється письмово, які саме дії він не повинен вчиняти, йому лише доводиться, що він може бути притягнутим до кримінальної, адміністративної чи цивільно- правової відповідальності згідно із чинним законодавством чи в обов'язковому порядку повинен буде пройти корекційну програму[5].
Варто пам'ятати також, що офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї не є видом покарання кривдника, а лише засобом реагування на факт вчинення насильства в сім'ї, тому не слід ототожнювати його із попередженням як видом адміністративного стягнення.
Загалом винесення офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї дає підставу для взяття кривдника на профілактичний облік, що, своєю чергою, збільшує ймовірність контролю за його поведінкою з боку міліції та автоматично підвищує безпеку жертви насильства.
Подальшим спеціальним заходом попередження насильства у сім'ї є постановка кривдника на профілактичний облік. Така процедура здійснюється відповідно до Закону та Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 листопада 2010 р. № 550[6]. Відтак дільничний інспектор міліції ставить на профілактичний облік та у межах своєї компетенції проводить профілактичну роботу з особами, яким було винесено офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сім'ї. Цей спеціальний захід здійснюється з метою недопущення в подальшому фактів насильства з боку кривдника. У разі постановки кривдника на профілактичний облік жертва насильства насправді може сподіватися на дієвий контроль за поведінкою кривдника з боку міліції. Адже профілактичний облік – це комплекс заходів щодо запобігання, попередження, фіксації та припинення протиправних дій, а також взяття на облік та накопичення відомостей щодо категорії осіб, які проживають на адміністративній дільниці та підлягають контролю з боку дільничного інспектора міліції[7].
Як було згадано раніше, на профілактичний облік члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, ставляться тільки після винесення їм дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної міліції у справах дітей офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї. Підставою для його складання в подальшому є раніше винесене кривднику офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства у сім'ї.
Термін перебування на профілактичному обліку становить один рік. Також законодавством передбачено випадки, коли профілактична робота припиняється:
• якщо кривдник після останнього правопорушення упродовж року не допустив повторних правопорушень;
• набрав законної сили вирок суду про притягнення члена сім'ї, який вчинив насильство в сім'ї, до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі;
• тривала (понад один рік) відсутність за місцем проживання;
• смерть такої особи.
З метою своєчасного виявлення осіб, схильних до вчинення правопорушень, дільничний інспектор міліції щомісяця вивчає та узагальнює: інформацію чергової частини міськрайоргану внутрішніх справ про виїзди чергових нарядів міліції на сімейні конфлікти; повідомлення закладів охорони здоров'я про заподіяння тілесних ушкоджень, пов'язаних з насильством у сім'ї; скарги та заяви громадян, повідомлення посадових осіб про правопорушення, учинені в сім'ях; матеріали, за якими винесено постанови про відмову в порушенні кримінального провадження за фактами, що були у сфері сімейно-побутових відносин[6]. На жаль, система виявлення сімей, у яких вчиняється насильство, є не доволі ефективною. Як правило, робота з особами, які потерпають від насильства, проводиться лише у разі їх особистого звернення по допомогу. Тому нагальною є потреба запровадження такого механізму, який би забезпечив раннє виявлення сімей, у яких жертви, зокрема діти, потерпають від насильства та жорстокого поводження.
Ще одним спеціальним заходом попередження насильства у сім'ї є спрямування кривдника на проходження корекційної програми. Відтак у разі вчинення особою насильства в сім'ї після отримання нею офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї служба дільничних інспекторів міліції або кримінальна міліція у справах дітей видає цій особі під розписку спрямування на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про це.
Під корекційною програмою розуміють програму, спрямовану на формування гуманістичних цінностей та ненасильницької моделі поведінки в сім'ї особи, яка вчинила насильство в сім'ї[9].
Дільничний інспектор міліції, який прямував кривдника до кризового центру на проходження корекційної програми не зобов'язаний доставляти останнього туди, чи перевіряти відвідування ним відповідних занять. Для правопорушника є обов'язком пройти корекційну програму. Після закінчення корекційної програми з відповідного кризового центру дільничний інспектор міліції отримує повідомлення про проходження або непроходження кривдником (якщо такий не з'явився) корекційної програми. У разі непроходження такою особою корекційної програми вона буде нести відповідальність за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП)[10] "Вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми".
Захисний припис може бути винесений дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної міліції у справах дітей за погодженням з начальником відповідного органу внутрішніх справ і прокурором особі, яка вчинила насильство в сім'ї, після отримання офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї.
Варто зауважити, що захисний припис є новим інститутом для українського законодавства, вперше запропонованим саме у Законі України "Про попередження насильства сім'ї".
Захисний припис – це спеціальна форма реагування служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах дітей щодо захисту жертви насильства в сім'ї, яким особі, яка вчинила насильство в сім'ї, забороняється вчиняти певні дії стосовно жертви насильства в сім'ї[9]. Захисний припис може бути винесений осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку.
На погодження захисного припису начальнику відповідного органу внутрішніх справ та прокурору потрібно подати офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, заяву та повідомлення (інформацію) про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення та інші матеріали, які характеризують особу, яка вчинила насильство в сім'ї. Особливим випадком, який не потребує погодження захисного припису, є існування в діях особи, яка вчинила насильство в сім'ї, ознак злочину.
Згідно з визначенням, захисний припис забороняє кривднику вчиняти певні дії (дію) щодо жертви насильства в сім'ї, а саме:
• чинити конкретні акти насильства в сім'ї;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування спеціальних заходів з попередження насильства у сім'ї та заходів адміністративної відповідальності“ на сторінці 2. Приємного читання.
