Сутність іміджу органів внутрішніх справ можна визначити як емоційно забарвлений образ органів охорони правопорядку, що характеризує соціально значущі боки їх діяльності в масовій суспільній свідомості.
Оскільки масова свідомість не тільки відображає, а й конструює цей образ, формування іміджу органів внутрішніх справ доцільно розглядати з позиції суб'єкт-суб'єктного підходу, що дає змогу, по-перше, вийти на структури, що опосередковують їх сприйняття суспільною свідомістю; по-друге, стати повноцінним суб'єктом формування власного іміджу, щоб мати можливість не тільки позиціонувати масової аудиторії (в ідеалі – усьому суспільству) інформацію про себе в позитивному ракурсі, а й співвідносити свою повсякденну діяльність з критеріями суспільної довіри та підтримки.
Ця обставина посилює значення проблеми формування іміджу органів внутрішніх справ як фактора, безпосередньо пов'язаного з якісною оцінкою їх професійної діяльності (боротьба зі злочинністю, профілактика правопорушень тощо), що багато в чому визначає ставлення населення до органів виконавчої влади та управління країни загалом і отримує внаслідок цього комунікаційне забарвлення.
Комунікаційна складова іміджу правоохоронних органів – це наповнення його структури конкретними характеристиками, які мають прямо або опосередковано стосуються проведення державної політики в галузі внутрішніх справ[5]. Основний зміст інформаційної складової становлять чотири структурні компоненти: програмно-ідеологічний (концептуальний); діяльнісний (інтерактивний); особистісний; зовнішній (атрибутивний).
Програмно-ідеологічний компонент виконує вирішальну роль, оскільки в ньому відображено основний сенс діяльності органів внутрішніх справ. Його зміст визначається державною політикою та нормативно-правовим регулюванням у галузі внутрішніх справ і коригується залежно від політичної, соціально-економічної, соціокультурної ситуації в країні. Водночас МВС України безпосередньо бере участь у розробці та прийнятті законодавчих і інших нормативних правових актів центральних і місцевих органів державної влади, власних нормативних актів МВС України із забезпечення законності та громадської безпеки.
Діяльнісний або інтерактивний (від англ. Interaction – взаємодія) компонент – найважливіший фактор створення іміджу органів внутрішніх справ за допомогою комунікації з масовою аудиторією з метою формування у неї позитивних явлень і установок про діяльність правоохоронних органів.
Необхідні й спеціальні PR-заходи (піар-заходи), які розробляються підрозділами зв'язків з громадськістю, що забезпечують двосторонній зв'язок із населенням з актуальних питань охорони громадського порядку, стану злочинності, позитивних сторін, недоліків або упущень в роботі міліції, залученню громадськості для спільного вирішення наболілих проблем тощо.
Особистісний компонент. Його значимість важко переоцінити у процесі характеристики будь-якого іміджу – особистості або соціального інституту. Однак, коли йдеться про соціальний інституті (влади, силовий, соціокультурний тощо), задіюються не тільки лідери цих інститутів (особливо які володіють харизматичними якостями), а й рядові співробітники, від повсякденних дій яких більшою мірою залежать коливання іміджу в позитивний або негативний боки. Водночас харизматичний лідер може створити міцну та функціонально сильну структуру і його особистий імідж не тільки буде проектуватися на імідж всієї організації (міністерства, управління, органу), але і асоціюватися з ним.
Зовнішній (атрибутивний) компонент іміджу органів внутрішніх справ об'єднує набір візуальних способів впливу на громадську думку. Його, як правило, мало беруть до уваги в діяльності підрозділи зі зв'язків з громадськістю, що є значним упущенням в їх роботі. Фактично це спосіб концентрованого і матеріалізованого образу всієї силової структури, який доцільно доповнити аудіо, відео- та поліграфічними засобами, особливо в локальних мережах та глобальної мережі Інтернет, що сприяють розвиткові стратегічного іміджу на багато мільйонну аудиторію країни[6].
Формування та просування привабливого іміджу – це важливий технологічний бік політичного питання, котре розкриває особливості формування повноцінної взаємодії підрозділів зв'язків з громадськістю органів внутрішніх справ з населенням.
Головне завдання тут – здійснення ефективної комунікації, яка є своєрідним індикатором стану іміджу. Основну кількість інформації сучасна людина отримує з опосередкованих джерел і насамперед із засобів масової інформації. Тема міліції не виняток.
Діяльність із створення позитивного іміджу міліції проводиться у два етапи. Перший етап – розроблення стратегії: обгрунтування (розроблення концепцій, програм, визначення головних напрямів; дослідження груп громадськості) та її опрацювання (пошук пріоритетних напрямів; визначення шляхів їхньої реалізації). Другий етап – розроблення тактики та її реалізація: дослідження стану проблеми (опитування – місцеве, регіональне); хронологічне формування (вибір дати початку); план реалізації концепції, програмних документів, вибір і застосування ефективних прийомів, методів, засобів, форм, розроблення технології; вибір засобів масової інформації та найефективніших засобів масової комунікації щодо фор• мування та підтримування позитивного іміджу міліції[7].
Основною аналітичною складовою другого етапу є опитування громадської думки. У демократичних державах громадськість і громадська думка виконують істотну роль, надаючи безпосередній вплив на державну політику, законотворчість, діяльність політичних партій і рухів, виборчий процес. Демократизація суспільства детермінувала перетворення громадської думки в дієвий фактор соціально-політичного життя і розширила межі його функціонування в соціальній системі: вона не завжди стійко, але реально бере участь у здійсненні влади.
Процес формування громадської думки в діяльності підрозділів зв'язків з громадськістю органів внутрішніх справ підпорядковується принципам, зазначеним у законі України "Про міліцію", і припускає використання соціологічних методів на умовах допустимості та сумісності. Через особливу соціальну значущість завдання охорони правопорядку, ефективність його рішення повинна оцінюватися не тільки кількісними показниками (кількість зареєстрованих і відсоток розкритих злочинів, кількість викритих злочинців і правопорушників), але і здебільшого станом громадської думки, за його оцінками криміногенної обстановки та ефективності роботи органів охорони правопорядку.
Своєю чергою, громадська думка щодо органів внутрішніх справ здійснює: реконструкцію поточної діяльності органів внутрішніх справ для громадськості; є дієвим каналом зворотного зв'язку в механізмі управління органами внутрішніх справ; підвищення (в разі схвалення, задоволеності) або, навпаки, пониження (в разі недовіри і несхвалення) ступеня легітимності органів внутрішніх справ і результатів їх роботи; правову соціалізацію громадян, які залучаються до правослухняної діяльності, до здійснення допомоги органам внутрішніх справ і до суспільної правоохоронної діяльності. Водночас вона виконує подвійну роль: формує імідж (іміджетворча) та вимірює стан довіри громадськості до міліції (є мірилом іміджу, одним із критеріїв вимірювання та оцінювання іміджу міліції).
Створений на підставі дослідження та проведення спеціальних заходів позитивний імідж потребує підтримання[8]. Підтримання та закріплення іміджу відбувається шляхом моніторингу всіх доступних джерел інформації: засобів масової інформації, Інтернет-ресурсів, книги відгуків та пропозицій, скарг, заяв и пропозицій. Необхідно встановити режим роботи з кожним з цих джерел. Наприклад, з друкованими виданнями – один раз на тиждень, з мережевими ресурсами – один раз на три дні тощо.
Особливо слід брати до уваги відгуки відвідувачів, що залишаються на сайті організації та в друкованому варіанті книги відгуків і пропозицій: регулярно переглядати їх і залишати коментарі на кожен відгук.
Коментарі повинні залишати уповноважені на це працівники або співробітник. Важливо відповідати на всі, навіть негативні відгуки в доброзичливому тоні, намагаючись використати будь-яку ситуацію в свою користь. Важливо, щоб "звіт про виконану роботу" відповідав дійсності: якщо в книзі відгуків і пропозицій написано, що порушення усунуто, але кожен відвідувач може упевнитися, що все залишилося як і раніше, то це зумовить недовіру до установи навіть більше, ніж недолік в роботі. Ці ж правила застосовні для веб-сайтів, які ведуться від імені організації. Також слід негайно давати в пресі спростування щодо завідомо невірних або помилкових відомостей про будь-які аспекти діяльності.
Критеріями правильності формування іміджу є: постійна затребуваність у населення; регулярне відображення діяльності організації в засобах масової інформації, причому з позитивного боку; участь органів влади та місцевого самоврядування у вирішенні нагальних проблем, що виникають у органів внутрішніх справ; високий рівень довіри до організації з боку соціальних партнерів. Тобто, якщо існують всі зазначені фактори, то можна зробити висновок, що орган внутрішніх справ на правильному шляху, у нього сформувався позитивний імідж.
У системі МВС України формування позитивного іміджу здійснюється на підставі програм та комплексних планів заходів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування позитивного іміджу ОВС у діяльності служб із зв'язків з громадськістю“ на сторінці 2. Приємного читання.
