Загальна характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на власність
Адміністративні порушення у сфері власності становлять найбільш поширену і небезпечну групу протиправних діянь, оскільки посягають на одне з найцінніших соціальних благ – право власності. Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Передбачення у ст. 51 КУпАП відповідальності за дрібне викрадення чужого майна незалежно від форми власності забезпечує усім суб'єктам права власності однаковий правовий захист, як того вимагають Конституція України та Цивільний кодекс України.
Залежно від суб'єкта здійснення права власності чинне законодавство виокремлює право: власності українського народу; державної власності; комунальної власності; колективної власності (зокрема підприємств, громадських організацій та інших об'єднань громадян); приватної власності, зокрема право спільної власності подружжя, членів сім'ї, осіб, що ведуть фермерське господарство; власності інших держав, їхніх юридичних осіб, спільних підприємств і міжнародних організацій.
Дрібне викрадення чужого майна
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП, є суспільні відносини щодо власності, зміст яких становлять відносини з приводу володіння, користування і розпорядження майном. Суб'єктами права власності є фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), а також юридичні особи (господарські товариства, професійні спілки, громадські об'єднання, релігійні організації тощо). їх рівність перед законом і забезпечення захисту їхніх прав державою закріплено у ст. 13 Конституції України.
Предметом правопорушення є чуже (тобто таке, що не перебуває у власності чи законному володінні винного) майно (речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру), наприклад, грошові кошти, цінні папери, особисті речі, предмети домашнього господарства тощо.
Не можуть бути предметом дрібного викрадення:
• природні багатства в їх природному стані (надра, ліс на корені, риба й інші водні тварини в природних водоймах, звірі в лісі тощо), їх незаконне знищення, пошкодження, вилов належать до правопорушень проти довкілля;
• вогнепальна зброя (окрім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини, пристрої чи радіоактивні матеріали;
• тіло (останки, прах) померлого, урна з прахом померлого, предмети, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого;
• наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори;
• офіційні чи приватні документи (паспорти або інші важливі особисті документи), які не мають грошової оцінки та мінової властивості, штампи й печатки;
• військове майно;
• речі, що знаходяться при вбитих чи поранених на полі бою тощо.
Відповідальність за посягання на такі предмети встановлено нормами
КУпАП та Кримінального кодексу України.
Об'єктивна сторона проступку полягає у вчиненні дрібного викрадення майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати.
Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони дрібного викрадення:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна відповідальність та провадження в справах про адміністративні правопорушення» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 7. Особливості кваліфікації та оформлення матеріалів адміністративних правопорушень, що посягають на власність“ на сторінці 1. Приємного читання.
