Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо вони за своїм характером не передбачають кримінальної відповідальності.
Отже, важливо вміти та знати, яким чином розмежовують кримінальні та адміністративні право порушення.
Адміністративне правопорушення – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за вчинення якої законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАІ І).
Злочин (кримінальне правопорушення) – це передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), учинене суб'єктом злочину (ч. 1 ст. 11 Кримінальний кодекс України).
(існовним критерієм, за яким розмежовують ці правопорушення, є ступінь суспільної небезпечності: у разі адміністративного правопорушення – це суспільна шкода, а кримінального – суспільна небезпека.
Для визначення ступеня суспільної небезпечності правопорушення й відмежування його від кримінального використовують такий показник, як наявність чи відсутність тяжких наслідків.
У галузі торгівлі критерієм розмежування кримінального і адміністративного проступку є розмір майнових збитків, завданих правопорушником.
Ще одним критерієм такого розмежування може бути суб'єкт. Так, від зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, потрібно відмежовувати випадки правопорушення, пов'язані із зайняттям підприємництвом тими особами, яким законодавчо взагалі заборонено здійснювати таку діяльність.
Уповноважених на виконання функцій держави осіб, які всупереч спеціальному обмеженню, встановленому для запобігання корупції, займаються підприємництвом, повинні притягувати до адміністративної та дисциплінарної відповідальності за умови, що у вчиненому ними правопорушенні відсутні ознаки злочину у сфері службової діяльності чи іншого злочину.
Зайняття забороненими видами господарської діяльності потрібно відмежовувати від злочину проти правосуддя – ухилення від позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Якщо особа, позбавлена за вироком суду права займатись певною діяльністю, не виконує винесений щодо неї вирок, то її дії необхідно кваліфікувати не за ст. 16416 КУпАП, а за ч. 1 ст. 389 Кримінального кодексу України.
Види діяльності, які підлягають ліцензуванню і за умови отримання спеціального дозволу можуть здійснюватися суб'єктами господарювання, не розглядають як такі, щодо яких є спеціальна заборона. Зайняття цією дозволеною діяльністю, але з порушенням встановленого порядку (без державної реєстрації як суб'єкта підприємництва або без отримання спеціального дозволу) передбачає адміністративну відповідальність за ст. 164 КУпАП. На відміну від ст. 164, ст. 16416 КУпАП встановлює відповідальність за реалізацію певних видів господарської діяльності, які суб'єкт взагалі не має права здійснювати або не може отримати дозвіл на їх здійснення без зміни свого правового статусу (виконання банківських операцій приватною особою).
Також варто звернути увагу, що адміністративна відповідальність, згідно зі ст. 16416 КУпАП, підлягає застосуванню лише у випадках, коли заборонені види господарської діяльності не передбачені статтями Кримінального кодексу України. Зокрема, йдеться про злочинні посягання, за які передбачена кримінальна відповідальність (ст. 198, 216, 224, 300, 301, 307, 311, 310, 321 Кримінального кодексу України.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна відповідальність та провадження в справах про адміністративні правопорушення» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розмежування адміністративних правопорушень в галузі торгівлі та злочинів“ на сторінці 1. Приємного читання.
