Об'єктом правопорушення є здоров'я населення і встановлений порядок заняття народною медициною (цілительством).
Такий порядок встановлено Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII, Указом Президента України "Про заходи щодо врегулювання діяльності в сфері народної та нетрадиційної медицини" від 31 липня 1998 р. № 823/98, наказами МОЗ України "Про затвердження Порядку визначення установ з проведення атестації та експертизи в галузі народної і нетрадиційної медицини" від 23 серпня 2002 р. № 324, "Про порядок видачі атестаційно-експертнош висновку, що підтверджує наявність в особи цілительських здібностей" від 23 вересня 2013 р. № 822.
Народна медицина (цілительство), відповідно до визначення, поданого в ст. 74і Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", – це методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що грунтуються на досвіді багатьох поколінь, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації. Право на заняття народною медициною (цілительством) мають особи, які отримали спеціальний дозвіл від МОЗ України або уповноваженого ним органу. Кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються народною медициною (цілительством), порядок заняття народною медициною (цілительством), порядок видачі та анулювання спеціального дозволу на заняття народною медициною (цілительством) визначає МОЗ України.
До загально дозволених видів медичної діяльності не належать: лікування онкологічних хворих; лікування хворих на інфекційні захворювання (зокрема венеричні та заразні шкірні, СНІД) чи наркоманію; лікування психічно хворих, які потребують невідкладної госпіталізації; видавання висновку про психічний стан здоров'я; догляд та лікування ускладнень вагітності; хірургічні втручання (аборти); проведення розрахованих на масову аудиторію лікувальних сеансів та інших аналогічних їм заходів з використанням методу гіпнозу та інших методів психічного або біоенергетичного впливу.
Умови та організація роботи цілителя (особи, яка не має спеціальної медичної освіти, але володіє певним обсягом професійних знань та вмінь в галузі народної та нетрадиційної медицини) визначені Положенням про організацію роботи цілителя, який здійснює медичну діяльність в галузі народної та нетрадиційної медицини, що затверджено наказом МОЗ України від 11 лютого 1998 р. № 36. У своїй діяльності цілитель та лікар, під контролем якого цілитель здійснює медичну діяльність, керуються чинним законодавством про охорону здоров'я, нормативно-правовими актами МОЗ України, а також вищезазначеним Положенням. Цілитель надає допомогу населенню методами народної та нетрадиційної медицини під контролем лікаря або в умовах лікувального закладу.
Цілитель, який здійснює медичну діяльність в галузі народної та нетрадиційної медицини, зобов'язаний:
• займатися медичною практикою в галузі народної та нетрадиційної медицини за умови наявності спеціального дозволу МОЗ України під контролем лікаря або в умовах лікувального закладу;
• здійснювати медичну практику, яка передбачена спеціальним дозволом МОЗ України, в обсязі та порядку, що встановлені законодавством;
• узгоджувати свої дії щодо надання консультативної та лікувальної допомоги пацієнтам з лікарем-спеціалістом;
• вести облікову документацію (журнал обліку діагностично-лікувальних сеансів, процедур), де варто зазначати паспортні дані пацієнтів (прізвище, ім'я, по батькові, вік, стать, місце проживання), діагностичний висновок, обсяг лікувальних процедур, спостереження за динамікою стану здоров'я та висновок щодо ефективності наданого лікування;
• забезпечити консультацію лікаря-спеціаліста або направити пацієнта до лікувального закладу для надання кваліфікованої медичної допомоги за відсутності діагностичного або лікувального ефекту, виникненні будь-яких ускладнень від використання методів народної та нетрадиційної медицини;
• постійно підвищувати рівень кваліфікації у галузі основ медичних знань та володіння методами народної та нетрадиційної медицини за програмами, затвердженими МОЗ України;
• дотримуватись норм і правил санітарно-епідемічного режиму;
• знати принципи медичної етики та деонтології та неухильно дотримуватися їх.
Лікар, який контролює медичну діяльність цілителя в галузі народної та нетрадиційної медицини (окрім виконання обов'язків, покладених на лікаря законодавством, кваліфікаційними вимогами за конкретною лікарською спеціальністю), зобов'язаний:
• визначати показання та протипоказання для призначення пацієнтам лікування методами народної та нетрадиційної медицини під час надання медичної допомоги в кожному конкретному випадку;
• організувати комплексний процес діагностики та лікування, складати план обстеження пацієнта задля отримання в мінімальні строки повної та достовірної діагностичної інформації;
• вести медичну документацію (за формами № 025/у, № 003/у), згідно з вимогами МОЗ України, контролювати оформлення облікової документації цілителем;
• здійснювати об'єктивізований методами медичного контролю і статистики аналіз ефективності використання в медичній практиці методів народної та нетрадиційної медицини;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна відповідальність та провадження в справах про адміністративні правопорушення» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством) (ст. 462 КУпАП)“ на сторінці 1. Приємного читання.
