Об'єктом правопорушення є здоров'я населення та встановлений режим радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення.
Режим радіаційної безпеки в місцевостях, які зазнали радіоактивного забруднення, встановлено Законами України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27 лютого 1991 р. № 791а-ХІІ, "Про поводження з радіоактивними відходами" від ЗО червня 1995 р. № 255/95-ВР, Указом Президії Верховної Ради УРСР про відповідальність за порушення вимог режиму радіаційної безпеки, заготівлю, переробку і збут радіоактивно забруднених продуктів харчування від 28 січня 1991 р. № 661-XII, Порядком видачі спеціальних дозволів на провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 р., а також іншими відповідними нормативно-правовими актами.
Об'єктивну сторону правопорушення виражено в порушенні вимог режиму радіаційної безпеки в спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення. Таке порушення полягає у: проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів, самовільному поселенні у ній, знищенні, пошкодженні чи перенесенні знаків радіаційного забруднення або огорожі зазначеної зони.
Територію, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділено на зони:
• 1) зона відчуження – територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 р.;
• 2) зона безумовного (обов'язкового) відселення – територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15 Кі/км2 та вище, стронцію від 3 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона отримувала у доаварійний період;
• 3) зона гарантованого добровільного відселення – територія зі щільністю забруднення Грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5 до 15 Кі/км2, стронцію від 0,15 до 3 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона отримувала у доаварійний період;
• 4) зона посиленого радіоекологічного контролю – територія зі щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 1 до 5 Кі/км2, стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2 за умови, що розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона отримувала у доаварійний період.
Додаткові критерії забрудненості ґрунту радіонуклідами може встановити Національна комісія радіаційного захисту населення України з наступним затвердженням Верховною Радою України. Критерії, за якими провадиться розмежування категорій зон, встановлено Національною комісією з радіаційного захисту населення України.
Землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення виводять з господарського обороту, відмежовують від суміжних територій та переводять до категорії радіаційно небезпечних земель.
У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення заборонено: облаштовували постійне проживання населення; здійснювати діяльність для отримання товарної продукції без спеціального дозволу Державної служби України з надзвичайних ситуацій; перебувати особам, які не мають на це спеціального дозволу, а також залучати до роботи осіб без їхньої згоди; вивозити за межі зон без спеціального дозволу Державної служби України з надзвичайних ситуацій землі, глину, пісок, торф, деревину, а також заготовляти і вивозити рослинні корми, лікарські рослини, гриби, ягоди та інші продукти побічного лісокористування, за винятком зразків для наукових цілей; виносити або вивозити із зон будівельні матеріали і конструкції, машини і устаткування, домашні речі тощо без спеціального дозволу Державної служби України з надзвичайних ситуацій і дозиметричного контролю; здійснювати сільськогосподарську, лісогосподарську, виробничу та іншу діяльність, а також будівництво без спеціального дозволу Державної служби України з надзвичайних ситуацій; випасати худобу, порушувати середовище перебування диких тварин, проводити спортивне та промислове полювання та рибальство; виконувати перегін тварин, сплав лісу. В'їзд на територію зони і виїзд з неї потрібно здійснювати лише за спеціальними перепустками з обов'язковим дозиметричним контролем людей та транспортних засобів. Транзитний проїзд усіх видів транспорту здійснюють за спеціальними перепустками, які видає адміністрація зони. Також забороненими є будь-яка інша діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки, та перебування осіб, які мають медичні протипоказання для роботи в контакті з джерелами іонізуючого випромінювання або щодо яких встановлено причиновий зв'язок інвалідності з роботами щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки вони є професійно хворими. У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забезпечено суворий природоохоронний режим, охорону територій, природних, історичних та етнокультурних пам'яток відповідно до чинного законодавства.
Розроблено відповідні вимоги і до інших територій, що зазнали радіоактивного забруднення, а також передбачено відповідальність за порушення вимог щодо усіх зон, які встановлені на території України.
Суб'єктам такого правопорушення є громадяни та посадові особи підприємств, організацій, установ.
Суб'єктивну сторону цього протиправного діяння характеризує обов'язкова наявність умислу. Особа, яка вчиняє зазначені дії, усвідомлює, що створює загрозливі умови для життя та здоров'я людей унаслідок впливу радіоактивних речовин, але все одно вчиняє їх.
Якщо ж предметом правопорушення є продукти харчування рослинного та тваринного походження, промислова або інша продукція, тварини, риба, рослини або будь-які інші предмети, для переміщення яких за межі зони відчуження чи зони безумовного (обов'язкового) відселення, необхідним є передбачений законом дозвіл або проведення дозиметричного контролю, то таке правопорушення кваліфікується за ст. 2671 Кримінального кодексу України.
Оскільки адміністративні стягнення за порушення вимог радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіаційного забруднення накладаються лише судами, то провадження в таких справах є звичайними, тобто передбачають складання протоколу про адміністративне правопорушення. Повноваження щодо складення протоколу про вчинення такого адміністративного правопорушення належить уповноваженим на те посадовим особам органів поліції.
Строк розгляду справи, згідно з ч. 2 ст. 277 КУпАП, становить п'ять днів.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна відповідальність та провадження в справах про адміністративні правопорушення» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення (ст. 461 КУпАП)“ на сторінці 1. Приємного читання.
