– результат розумової діяльності експерта, що ґрунтується на отриманих під час дослідження даних та логічно виведених висновках.
Для цього документа як джерела доказів істотним є те, що він:
• а) є підсумком науково обґрунтованого дослідження;
• б) слугує результатом діяльності особи, котра володіє певними спеціальними знаннями, без використання яких було б неможливим дослідження;
• в) формулюється з дотриманням спеціально встановленого процесуального порядку;
• г) ґрунтується на зібраних у справі доказах.
Експерт складає висновок з обов'язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати й номера складання документа, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) і трьох частин: вступної ("Вступ"), дослідницької ("Дослідження") та заключної ("Висновки"),
Вступна частина висновку експерта має містити такі дані, як: назва експертизи, її номер, інформація про те, чи є вона додатковою, повторною, комісійною або комплексною; особа або орган, які призначили експертизу; відомості про експерта (експертів), тобто його посада, прізвище, ім'я та по батькові, освіта, експертна спеціальність і стаж експертної роботи, науковий ступінь та вчене звання; дата надходження матеріалів до експертної установи і дата підписання висновку експертизи; інформація про те, хто і коли виніс постанову або ухвалу про призначення експертизи; питання, які належить вирішити експертові; найменування матеріалів, що надійшли на експертизу, спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів; клопотання експерта про подання додаткових матеріалів, наслідки їх розгляду; обставини справи, які мають значення для давання висновку, з обов'язковим зазначенням джерела їх отримання; відомості про осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальне становище); попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку; довідково-нормативні документи та методична література, які експерт використовував під час вирішення питань (із зазначенням бібліографічних даних).
Питання, які експерт вирішував із власної ініціативи, вказують після питань, зазначених у постанові (ухвалі) про призначення експертизи. У разі проведення повторної експертизи у вступній частині висновку експертизи викладають відомості про первинні (попередні) експертизи (прізвища, ініціали експертів, назва експертної установи чи місце роботи експертів, номер і дата висновку експертизи, висновки досліджень попередніх експертиз із питань, які були поставлені перед експертом на повторне вирішення, а також мотиви призначення повторної експертизи, які зазначені в постанові (ухвалі) про її призначення).
Отже, вступна частина містить інформацію, яка дає змогу індивідуалізувати здійснене дослідження.
Дослідницька частина, згідно з п. 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, повинна містити: відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи дослідження, умови їх проведення; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження. Описування результатів застосування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів може обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу осіб, які мають право знайомитись із матеріалами експертизи, надаватись їм для вивчення.
До того ж, у дослідницькій частині висновку повторної експертизи зазначають причини відмінностей із результатами попередніх експертиз (за їх наявності).
У заключній частині, відповідно до п. 4.16 зазначеної Інструкції, викладають висновки дослідження у вигляді відповідей на поставлені запитання в послідовності, що визначена у вступній частині. На кожне з поставлених запитань має бути надано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити. У разі, якщо заключний висновок не може бути сформульований у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, викладених у дослідницькій частині. Правильне оформлення висновку експерта має дуже важливе значення для правильної оцінки висновку судом.
Залежно від якості проведеної експертизи та її повноти на стадії перегляду справи, орган, у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, може призначити додаткову, повторну чи комплексну експертизу.
Додаткову експертизу може бути призначено в разі недостатньої ясності або неповноти висновку експерта. Її проведення доручають тому самому експертові або експертам.
Повторну експертизу призначають у разі, коли є сумніви в правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення та проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав сторін чи інших осіб. В ухвалі про призначення повторної експертизи зазначають обставини, які викликають сумніви в правильності попереднього висновку експерта, а отже проведення зазначеної експертизи може бути доручено лише іншому експертові.
Комплексна експертиза необхідна, якщо без збагачення знань одного експерта знаннями інших фахівців неможливо дати правильні відповіді на питання органу, який здійснює провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна відповідальність та провадження в справах про адміністративні правопорушення» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновок експерта“ на сторінці 1. Приємного читання.
