Підставою для адміністративної відповідальності за правопорушення є проступок, що посягає на встановлений порядок здійснення народного волевиявлення.
Порядок здійснення та забезпечення народного волевиявлення визначає виборче законодавство. Законодавство про вибори передбачає комплекс нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини, пов'язані зі здійсненням виборчих прав громадян. За порушення визначених норм передбачена адміністративна відповідальність. Серед них:
• 1) Конституція України. У ст. З вказано, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; у ст. 21 зазначено, що усі люди є вільними та рівними у своїй гідності та правах; у ст. 38 йдеться про те, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Головним тут є розділ III Конституції України "Вибори. Референдум". Також у ст. 76–77 йдеться про вибори до Верховної Ради України, у ст. 103 – про вибори Президента України;
• 2) Закони України: "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999р. № 474-XIV; "Про вибори народних депутатів України" від 17листопада 2011 р. № 4061-VI; "Про місцеві вибори" від 14 липня 2015 р. № 595- VIII; "Про Центральну виборчу комісію" від 30 червня 2004 р. № 1932-IV та інші закони, які містять норми виборчого права, визначають регулювання виборів народних депутатів та Президента України;
• 3) постанови Верховної Ради України;
• 4) укази Президента України з питань організації і проведення виборів;
• 5) постанови Кабінету міністрів України;
• 6) нормативні акти Центральної виборчої комісії України.
Право складати протокол про адміністративне правопорушення, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок
його забезпечення, мають посадові особи Національної поліції України, члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, уповноважені посадові особи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, її представники в АР Крим, областях, у м. Київ та Севастополь, а також голова, заступник голови, секретар, інші члени виборчої комісії, кандидати, уповноважені особи, офіційні спостерігачі (лише спостерігачі від політичних партій, оскільки міжнародні спостерігачі таким правом не наділені). Характеризуючи посадових осіб, уповноважених законодавством на складання адміністративного протоколу, варто зазначити, що до завдань працівників Національної поліції належить забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона й забезпечення громадського порядку, участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків. Тобто правоохоронці здійснюють загальний нагляд за правопорядком і не є суб'єктами виборчого процесу. їхня роль у виборах зазвичай зводилася до контролю за дотриманням законодавства під час проведення голосування на дільницях та у процесі встановлення результатів виборів в окружних (територіальних) виборчих комісіях до завершення їх роботи. Стаття 255 КУпАП передбачає широке коло спеціально уповноважених посадових осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення, ураховуючи специфіку їхньої роботи та кваліфікацію, рівень обізнаності в тонкощах правовідносин відповідних сфер. Вибори як окремий конституційно-процесуальний порядок реалізації права громадян на участь у державному управлінні, здійснюють відповідні органи – виборчі комісії, які забезпечують загальну організацію та контроль за дотриманням законодавства його учасниками.
Практична реалізація правових можливостей реагування на порушення вимагає від усіх відповідних суб'єктів якісного опанування усіма тонкощами КУпАП, зокрема щодо:
• необхідності складання протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 254);
• змісту цього протоколу (ст. 256);
• необхідності роз'яснення порушникові його прав та обов'язків (ст. 268);
• приписів стосовно надсилання протоколу до органу, уповноваженого розглядати відповідну справу, тобто до місцевого суду (ст. 221).
Положення ст. 256 КУпАП не передбачають вимог щодо конкретної форми протоколу про адміністративне правопорушення та не уповноважують жодну особу чи орган на встановлення такої форми. Така форма встановлена
Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом МВС України від 6 листопада 2015 р. № 1376.
Справи про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, розглядають виключно суди. Протоколи про згадані адміністративні правопорушення мають право складати посадові особи Національної поліції та члени громадських формувань з охорони громадського порядку, державного кордону, але розгляд справ має відбуватись лише в судовому порядку (ст. 221 КУпАП).
Справи про ці адміністративні правопорушення розглядають у скорочений термін. Згідно зі ст. 277 КУпАП, загальний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення становить 15 днів. Однак справи, передбачені ст. 2127–21220 КУпАП, суд розглядає у триденний строк з дня отримання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна відповідальність та провадження в справах про адміністративні правопорушення» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості кваліфікації та оформлення матеріалів за адміністративними правопорушеннями, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення“ на сторінці 1. Приємного читання.
