Розділ 8. Адміністративно-правове регулювання в адміністративно-політичній сфері

- реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;

- внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;

- забезпечення формування системи наглядових, соціальних, виховних та профілактичних заходів, які застосовуються до засуджених та осіб, узятих під варту;

- контроль за дотриманням прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізацією законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під варту.

ДПтС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька областей) територіальні органи управління, а також через підпорядковані територіальним органам управління кримінально-виконавчу інспекцію, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, підприємства установ виконання покарань, інші підприємства, установи і організації, створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого є:

- реалізація державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності;

- внесення на розгляд Міністра юстиції України пропозицій щодо формування державної політики у зазначених сферах.

Правовий статус Державної реєстраційної служби України визначено Положенням, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 401/2011.

Державна служба України з питань захисту персональних даних (ДСЗПД України) є центральним органом виконавчої влади, яка забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту персональних даних. Правовий статус ДСЗПД України визначено Положенням, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 390/2011.

Основними завданнями ДСЗПД України є:

- внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері захисту персональних даних;

- реалізація державної політики у сфері захисту персональних даних;

- контроль за додержанням вимог законодавства про захист персональних даних;

- здійснення міжнародно-правового співробітництва у сфері захисту персональних даних.

Важливою ділянкою роботи Міністерства юстиції України є організація діяльності органів нотаріату та реєстрація адвокатських об'єднань.

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом "Про нотаріат", з метою надання їм юридичної вірогідності. Правові засади організації і діяльності нотаріальної служби закріплено зазначеним Законом, згідно з яким вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає державних нотаріусів, окремі нотаріальні дії вчиняють посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.

Також окремі нотаріальні дії здійснюють уповноважені посадові особи консульських установ України, що розташовані за кордоном.

Класифікацію повноважень, якими наділені Міністерство юстиції та відповідні управління юстиції щодо реалізації функцій управління нотаріатом, розподіляють на наступні групи: