Розділ «3. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади України»

Місцеві державні адміністрації та їх голови при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України, підзвітні і підконтрольні Кабінету Міністрів України.

Місцеві державні адміністрації при здійсненні своїх повноважень у сфері публічного адміністрування взаємодіють з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, що дістає свій вияв у наступному:

- управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;

- голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань;

-- з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підзвітні і підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій.

На виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності. Ці акти доводяться до відома їх виконавців, а за потреби - оприлюднюються. Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності. Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку. Накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, що суперечать Конституції, іншим актам законодавства, рішенням Конституційного Суду України та актам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані головою місцевої державної адміністрації, відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Питання організаційно-правового, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій вирішує апарат місцевої державної адміністрації, який утворюється головою місцевої державної адміністрації.

Правовий статус територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади визначено Типовим положенням про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 563. Територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи, якщо це передбачено положенням про міністерство та інший центральний орган виконавчої влади.

Територіальні органи підпорядковані відповідному міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, а територіальні органи нижчого рівня - також територіальним органам вищого рівня.

Завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Територіальні органи відповідно до покладених на них завдань:

- надають адміністративні послуги;

- здійснюють державний нагляд (контроль);

- управляють об'єктами державної власності в межах, визначених законодавством;

- узагальнюють практику застосування законодавства з питань, що належать до їх компетенції, готують та вносять в установленому порядку пропозиції щодо його вдосконалення;

- здійснюють інші повноваження, визначені законами України та покладені на міністерство, інший центральний орган виконавчої влади Президентом України.

Територіальні органи з метою організації своєї діяльності: забезпечують здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням; забезпечують ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів; організовують планово-фінансову роботу, здійснюють контроль за використанням фінансових матеріальних ресурсів, забезпечують організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; організовують розгляд звернень громадян з питань, що належать до їх компетенції, виявляють та усувають причини, що призводять до подання громадянами скарг; забезпечують доступ до публічної інформації, що перебуває у їх володінні; забезпечують у межах своїх повноважень реалізацію державної політики щодо захисту інформації з обмеженим доступом; забезпечують у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації; організовують роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів.

Територіальний орган міністерства очолює керівник, який призначається на посаду за погодженням з головою місцевої держадміністрації та звільняється з посади міністром, якщо інше не передбачено законом та положенням про міністерство. Керівник територіального органу міністерства може мати заступників, які призначаються на посади та звільняються з посад міністром.

Територіальний орган іншого центрального органу виконавчої влади очолює керівник, що призначається на посаду за погодженням з міністром, який спрямовує і координує діяльність центрального органу виконавчої влади, та головою місцевої держадміністрації та звільняється з посади керівником центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, якщо інше не передбачено законом та положенням про центральний орган виконавчої влади.

Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються відповідно до типового положення міністром, керівником іншого центрального органу виконавчої влади.

Особливістю адміністративно-правового статусу місцевих органів виконавчої влади є: поєднання повноважень загальної та спеціальної компетенції (здійснюють структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, до відання яких віднесено здійснення питань функціонального та галузевого публічного адміністрування; поєднання принципів централізації та децентралізації у здійсненні публічного адміністрування).