Розділ «Глава 8. ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАТАМИ ЗАХИСТУ ТА ПРЕДСТАВНИЦТВА В РІЗНИХ ФОРМАХ СУДОЧИНСТВА»

• кожну обставину, на якій ґрунтується позиція протилежної сторони, і подані нею докази, досліджені у судовому засіданні;

• доказовий матеріал, поданий в обґрунтування власної позиції, досліджений судом, і запропонувати суду його оцінку;

• обґрунтувати вимоги або заперечення вже встановленими, на його думку, фактами;

• вказати норми матеріального та процесуального права, на підставі яких слід винести рішення у справі;

• просити суд задовольнити або відмовити в задоволенні позову, а також вирішити питання про покладення судових витрат на іншу сторону.

Апеляційне і касаційне оскарження судових рішень є важливими процесуальними гарантіями захисту прав осіб, які беруть участь у справі. Складність оскарження рішень суду полягає в тому, що предмет доказування у таких справах складається з "помилок" суду, які, на думку адвоката, порушують права його довірителя. Тобто в цьому провадженні, по суті, має місце спір не між особами, а між адвокатом і судом з приводу законності дій і рішень останнього. Але увага адвоката має зосереджуватися не на особі судді, а на тих процесуальних помилках, що негативно вплинули або могли вплинути на рішення суду.

Загальний аналіз апеляційного і касаційного проваджень, а також провадження у зв'язку з переглядом судового рішення Верховним Судом України або в зв'язку з нововиявленими обставинами свідчить про їх суттєві відмінності.

Відповідно до ст. 292 ЦПК сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 293 цього Кодексу. Право на апеляційний перегляд передбачено також ст. 91 ГПК і ст. 185 КАС.

Це право реалізується шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги в установлені законом строки апеляційного оскарження. Саме допомога під час підготовки та подання таких документів є однією з найважливіших форм участі адвоката в апеляційному провадженні.

Згідно зі ст. 292 ЦПК, якщо адвокат брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції" то оскаржити рішення суду в апеляційному порядку він може за наявності у нього відповідних повноважень. За загальним правилом (це випливає з положень ч. 1 ст. 292 ЦПК), право на апеляційне оскарження мають також особи, які, хоча й не були залучені судом до участі у справі, однак щодо їхніх прав і обов'язків суд першої інстанції постановив рішення. Якщо такі особи звернуться до адвоката і укладуть з ним договір про надання правової допомоги, він має право ознайомитися з матеріалами справи та підготувати в інтересах цих осіб апеляційну скаргу в разі його уповноваження брати участь і представляти їх інтереси у суді апеляційної інстанції.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлені процесуальними кодексами України. Адвокат в апеляційній скарзі обов'язково повинен зазначити такі відомості: посилання на рішення, ухвалу, що оскаржується, та межі оскарження; у чому полягає незаконність (або) необґрунтованість рішення або ухвали суду (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення, відповідно до встановлених судом обставин, правовідносин); нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Також адвокату необхідно правильно визначитись із предметом оскарження, оскільки суд апеляційної інстанції розглядає скаргу в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Адвокат може посилатись на нові факти, нові докази, а також докази, що, на думку осіб, які беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувались із порушенням встановленого законом порядку.

Адвокат у суді апеляційної інстанції не повинен змінювати по суті підставу або предмет позову. Якщо в цьому є необхідність, то адвокат може звернутися до суду в загальному порядку з новим позовом, про що він повинен повідомити клієнта. На стадії апеляційного провадження позивач має лише право відмовитись від позову, а сторони — укласти мирову угоду відповідно до загальних правил, які стосуються процедури її укладення, її наслідків, незалежно від того, хто подавав таку апеляційну скаргу. Тому адвокат в апеляційній інстанції повинен надати допомогу своєму клієнтові у здійсненні цих процесуальних дій, роз'яснити додатково їх сутність і наслідки, що настануть для клієнта за відмови від позову та укладення мирової угоди.

У разі незгоди адвоката і клієнта з рішенням або ухвалою апеляційного суду вони можуть оскаржити їх до суду касаційної інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Безумовно, на цій стадії згаданим особам також може знадобитись правова допомога адвоката. Це, наприклад, допомога у складанні касаційної скарги.

Касаційна скарга повинна складатись відповідно до вимог закону, а мотивувальна частина скарги має зазначати: назву закону, з порушенням якого постановлено рішення, ухвалу; в чому полягає порушення або неправильне застосування норм, внаслідок яких постановлені рішення чи ухвала.

До безумовних (обов'язкових) підстав для скасування судових рішень у всіх випадках належать: розгляд справи неповноважним суддею або складом суду; ухвалення і підписання судового рішення не тим суддею або суддями, які розглядали справу; розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених належним чином про час і місце судового засідання; вирішення судом питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі; суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення. Саме цей перелік повинен враховувати адвокат при складанні касаційної скарги.

Окремої уваги заслуговують питання, пов'язані з відшкодуванням витрат на правову допомогу, надану адвокатом. В адміністративному судочинстві порядок розподілення та відшкодування витрат на правову допомогу визначений ст. 90 КАС. Так, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Відповідно до ст. 44 ГПК і ст. 79 ЦПК до судових витрат також віднесені витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, що надається адвокатом.