Розділ «Глава 8. ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАТАМИ ЗАХИСТУ ТА ПРЕДСТАВНИЦТВА В РІЗНИХ ФОРМАХ СУДОЧИНСТВА»

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

ГПК зазначає, що справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, які діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Громадяни можуть вести свої справи у господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору (ч. 7 ст. 28 ГПК).

Процесуальний статус адвоката в адміністративному процесі подібний до такого ж при розгляді цивільних справ. Юридичні та фізичні особи мають право брати участь в адміністративному процесі особисто або через представника (ст. 56 КАС). Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору на здійснення представництва в суді, мають бути підтверджені довіреністю або усною заявою довірителя із занесенням її до журналу судового засідання. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням, або договором про надання правової допомоги. Стосовно надання правової допомоги при вирішенні справ в адміністративному суді у ст. 16 КАС прямо зазначено, що для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура.

Адвокат добровільно обирається стороною (третьою особою, заінтересованою особою) і діє в межах наданих йому повноважень.

У більшості випадків особи звертаються до адвокатів за консультацією, яка може передувати укладенню договору про здійснення представництва адвокатом інтересів особи та її зверненню до суду.

Тому, пропонуючи особі шляхи захисту її прав у конкретній ситуації, адвокат повинен чітко роз'яснити клієнтові всі позитивні й негативні сторони даного способу захисту і проаналізувати всі інші можливі варіанти. Крім того адвокат має роз'яснити, що особи можуть звернутися із заявою до суду особисто, або ж запропонувати їм укласти з ним або іншим адвокатом договір про представництво їх інтересів у суді.

На цьому етапі адвокату необхідно прийняти рішення про можливість взяття на себе обов'язків щодо представництва інтересів довірителя. Для цього адвокат повинен перевірити формальну сторону прийняття доручення, оскільки може прийняти доручення про надання правової допомоги лише безпосередньо від клієнта або його представника, уповноваженого на укладення договору з адвокатом, або законного представника неповнолітнього чи недієздатного клієнта, або органу (посадової особи).

При прийнятті доручення на ведення цивільної справи адвокат повинен пам'ятати, що згідно із Законом він повинен дотримуватись принципу уникнення конфлікту інтересів. Тобто Законом передбачається неможливість існування у адвоката інших інтересів у вирішенні справи на момент прийняття доручення про представництво, крім інтересів, зумовлених виконанням ним представницьких обов'язків. У ст. 40 ЦПК визначено, що одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні. Крім того у разі відмови представника від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони (ч. 5 ст. 44 ЦПК, ч. 4 ст. 59 КАС).

У ст. 44 ЦПК зазначено, що повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних дій, що їх може вчинити ця особа. За ч. 2 даної статті обмеження повноважень представника на вчинення процесуальної дії мають бути обумовлені у виданій йому довіреності. Буквальний зміст цієї норми означає, що адвокат, який діє на підставі ордера (п. 4 ст. 42 ЦПК), має всі ті повноваження, які має особа, якій він надає правову допомогу. Таким чином, автори Кодексу прирівняли ордер адвоката до довіреності і встановили для них однаковий правовий статус.

Відповідно до ст. 22 ГПК, маючи ті ж самі повноваження, що і сторона, представники мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому ГПК порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Представники, як і сторони, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У ст. 59 КАС визначено, що повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов'язковими для нього. Представник, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, має право повністю або частково відмовитися від адміністративного позову, визнати адміністративний позов, змінити адміністративний позов, досягти примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, якщо право на вчинення кожної із цих дій спеціально обумовлено у виданій йому довіреності. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності. Представник може відмовитися від наданих йому повноважень, про що повідомляє особу, яка його ними наділила, і суд. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначаються статтями 248—250 Цивільного кодексу України.

На підставі наданих повноважень адвокати допомагають особам звернутися до суду за захистом їх цивільних прав. Для цього використовується такий процесуальний засіб, як позовна заява.

Складання позовної заяви є одним із найважливіших завдань адвоката. Кожен юрист, на якого покладено обов'язок надання правової допомоги фізичним чи юридичним особам, повинен професійно, юридично обґрунтовано скласти позовну заяву чи інший правовий документ, добре володіти українською мовою.

Перед складанням позовної заяви її укладач має ретельно з'ясувати суть і особливості спірних правовідносин, наявність певних юридичних фактів і засобів доказування.

Одержавши від клієнта відомості про фактичні обставини (події, факти), взаємовідносини сторін, їх процесуальну та цивільну дієздатність, а також визначившись із правовою природою спору, фахівець повинен вирішити питання про доцільність пред'явлення позову до суду.

Після складання позовної заяви слід застерегти клієнта щодо підстав та наслідків залишення позовної заяви без розгляду або закриття справи (наприклад, статті 121, 206, 207 ЦПК), а також несплати судового збору (ст. 121 ЦПК). Також слід взяти до уваги можливості врегулювання спору в попередньому судовому засіданні. Важливе значення для складання позовної заяви має встановлення кола осіб, які братимуть участь у справі на стороні як позивача, так і відповідача, необхідності (або її відсутності) залучення третіх осіб до участі у справі.

Поряд із цим, потребує обговорення з клієнтом і питання про підстави і застосування одного з видів забезпечення позову (накладення арешту на майно, гроші, заборону вчиняти певні дії тощо).

Позовна заява складається адвокатом у письмовій формі відповідно до вимог процесуальних кодексів України. Суддя, до якого надійшла заява, вирішує питання про її прийняття. Відмова у прийнятті заяви оформляється мотивованою ухвалою. З прийняттям позовної заяви виникають процесуальні правовідносини, у яких бере участь адвокат, який набуває права і обов'язки процесуального представника.

До позовної заяви додають документи, що підтверджують сплату судового збору. Якщо заяву подає представник позивача, до неї додається довіреність або інший документ, що підтверджує його повноваження. У разі подання позову представником на захист інших осіб у заяві має бути зазначено підстави звернення до суду в інтересах цих осіб. До позовної заяви також додають її копії та копії всіх документів, що входять до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.