Розділ «Глава 8. ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАТАМИ ЗАХИСТУ ТА ПРЕДСТАВНИЦТВА В РІЗНИХ ФОРМАХ СУДОЧИНСТВА»

Недодержання адвокатом вимог до позовної заяви, а також несплата судового збору тягнуть певні правові наслідки. Суддя за цих обставин постановляє залишити заяву без руху і надає позивачу певний строк для усунення недоліків. Також передбачено випадки, коли заява повертається позивачеві без надання строку для усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суддя виносить ухвалу. Перелік випадків повернення позовної заяви є вичерпним. У разі коли умови повернення перестануть існувати, позивач вправі повторно звернутися до суду зі своїми вимогами на загальних підставах.

Залишення суддею позовної заяви без руху або повернення її позивачеві здійснюється на стадії пред'явлення позову, до відкриття провадження у справі. Якщо суддя з різних причин не виявив недоліків у заяві і відкрив провадження у справі, він надає строк для усунення недоліків, а в разі невиконання припису залишає заяву без розгляду.

Законом також передбачено підстави для відмови у відкритті провадження у справі, навіть коли позовну заяву подано й оформлено відповідно до вимог, встановлених процесуальними кодексами України.

Обов'язок доказування покладається на сторони. Тому адвокат повинен відповідально поставитись до стадії підготовки та збору засобів доказування для підтвердження вимог позивача. За відсутності окремих письмових доказів, що мають значення для вирішення спору, фахівець повинен негайно витребувати їх у встановленому законом порядку. Найбільші можливості щодо цього має адвокат, якому органи державної влади, підприємства, установи, організації мають надавати відомості.

У разі труднощів із витребуванням необхідних документів або ненадання їх на адвокатський запит питання про витребування документів має бути поставлено у кінцевій, прохальній, частині позовної заяви.

Адвокат завжди повинен діяти в інтересах свого довірителя. Цей обов'язок безпосередньо стосується і процесу збирання доказів. Якщо у адвоката та його довірителя є відомості, що доказ та його витребування у подальшому може стати утрудненим або взагалі неможливим, він повинен звернутися до суду із заявою про забезпечення доказів.

У стадії підготовки справи до судового розгляду процесуальні представники сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають право заявляти суду клопотання про призначення експертизи, проведення огляду на місці, об'єднання і роз'єднання позовів і вирішення інших питань для забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи.

У процесі розгляду судом цивільних справ особи, які беруть участь у справі, — громадяни і організації, можуть у демократичній процесуальній формі активно здійснювати доказову діяльність, спрямовану на досягнення мети процесу, на встановлення судом об'єктивної істини у справі і постановлення у ній законного й обґрунтованого рішення.

Розгляд справи провадиться шляхом послідовного вчинення судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні частини (підстадії), кожна з яких має свої завдання і відповідний зміст.

Такі частини в юридичній літературі кількісно і понятійно називають по-різному, але можна дійти висновку, що судове засідання складається з чотирьох частин:

1) підготовча;

2) дослідження обставин справи і перевірка доказів (розгляд справи по суті);

3) судові дебати;

4) постановлення і проголошення рішення.

Цивільна, господарська справа або провадження в межах адміністративного судочинства являє собою спір між сторонами з приводу права. Звичайно, як і у будь-якому спорі, значну роль відіграють обрані стороною стратегія і тактика захисту своїх прав та інтересів. У цьому аспекті важко переоцінити роль адвоката, який, володіючи правовими знаннями, може і повинен радити своєму довірителю ефективні тактичні прийоми для досягнення найкращого результату у справі. Можна погодитись, що будь-які тактичні прийоми не дадуть переваг у процесі, якщо їх застосування не відповідатиме таким принципам, як раптовість, таємність та оперативність[1]. Тактичні прийоми мають бути несподіваними для протилежної сторони, тобто — заздалегідь невідомими для процесуального противника та своєчасно застосованими. Усі тактичні прийоми обираються за їх цілеспрямованістю: тактичні прийоми роботи із судом та прийоми щодо протилежної сторони. До тактики роботи із судом можна віднести, наприклад, такі прийоми: 1) відвід судді; 2) оскарження дій та рішень судді; 3) подання клопотань; 4) заперечення проти дій судді; 5) фіксація процесу технічними засобами; 6) залучення ЗМІ. Щодо протилежної сторони у цивільному процесі можуть бути застосовані такі тактичні прийоми: 1) переконання до судового розгляду справи та укладення мирової угоди; 2) передбачення дій противника.

Адвокат як представник сторони зобов'язаний відстоювати інтереси свого клієнта у будь-якій стадії процесу, користуючись наданими йому процесуальними правами та виконуючи передбачені законодавством процесуальні дії. Однак однією з найбільш цікавих була і залишається діяльність адвоката під час судових дебатів, оскільки саме у цій стадії процесу адвокат може проявити себе як судовий оратор і переконати аудиторію.

Судові дебати — це третя частина судового засідання з розгляду справи, яка складається з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У таких промовах висловлюються: підсумкові висновки щодо дослідження обставин справи з приводу всього фактичного матеріалу і доказів, перевірених і з'ясованих у процесі доказування; пропозиції; чи підлягає задоволенню правова вимога і на підставі яких законів.

Не слід забувати і той факт, що судові дебати виступають здебільшого як засіб спілкування, комунікації, як спосіб обміну думками і судженнями. Це форма відстоювання судовими ораторами своїх процесуальних позицій, процес взаємодії між ними. Тому при складанні судової промови окрім суто юридичних і логічних її аспектів слід враховувати також психологічні та етичні, кожен з яких впливає не тільки на зміст промови, а й на спосіб її побудови.

Виступ адвоката у судових дебатах — один із найскладніших і найвідповідальніших моментів. Він неможливий без глибоких знань норм як процесуального, так і матеріального права та основ судової риторики.

Під час судових дебатів у своїй промові, зверненій до суду, адвокат зобов'язаний проаналізувати: