Розділ ІІ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

10.1. Поняття місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування – це багатогранне політико-правове явище, яке можна характеризувати різнобічно. Згідно з Конституцією України, місцеве самоврядування як об’єкт конституційно-правового регулювання виступає як:

– відповідна засада конституційного ладу України;

– специфічна форма народовладдя.

Крім того, жителі відповідної територіальної одиниці (територіальної громади) мають право на самостійне вирішення питань місцевого значення.

Місцеве самоврядування, як засада конституційного ладу є необхідним атрибутом будь-якого демократичного ладу і виступає одним із найважливіших принципів організації і функціонування влади в суспільстві та державі. Стаття 2 Європейської Хартії проголошує: «Принцип місцевого самоврядування повинен бути визначений у законодавстві країни і, по можливості, у Конституції країни». Конституція України 1996 року у повній відповідності до Європейської Хартії фіксує принцип визнання та гарантованості місцевого самоврядування нарівні з принципами народовладдя, суверенітету і незалежності України.

Визнання місцевого самоврядування як засади конституційного ладу означає встановлення демократичної децентралізованої системи управління, яка базується на самостійності територіальних громад, органів місцевого самоврядування при вирішенні всіх питань місцевого значення.

Місцеве самоврядування як специфічна форма народовладдя визначене в ст. 5 Конституції України, згідно з якою народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Можемо зробити висновок, що органи місцевого самоврядування не входять до єдиного державного механізму.

Отже, можна стверджувати, що місцеве самоврядування на практиці є місцевою владою, що формується мешканцями населеного пунткту шляхом періодичних, справедливих та демократичних виборів і що має достатньо повноважень та фінансових ресурсів, аби в кожному населеному пункті вирішувати основну частину місцевих справ та надавати мешканцям необхідні послуги. Ця влада є незалежною від влади державної в межах, визначених законом, і може здійснюватися мешканцями окремих населених пунктів безпосередньо (загальними зборами всіх мешканців цього населеного пункту або через місцеві референдуми), а також місцевими радами, що складаються з депутатів, які обираються і діють в інтересах усього населення.

Таке розуміння місцевого самоврядування знайшло своє втілення і в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», де, зокрема, зазначається, що місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів декількох сіл, селищ, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та Законів України (ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, місцеве самоврядування – це політико-правовий інститут народовладдя, через який здійснюється управління місцевими справами в низових адміністративно-територіальних одиницях шляхом самоорганізації жителів певної території за згодою і за сприяння держави.

10.2. Принципи місцевого самоврядування

Принципи місцевого самоврядування – це вихідні засади, відповідно до яких здійснюється організація і функціонування місцевого самоврядування в Україні.

Принципи місцевого самоврядування встановлені Конституцією України, а їх деталізацію та конкретизацію здійснено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 4). Принципи міського самоврядування охоплюють усі аспекти організації та функціонування місцевого самоврядування. За ступенем узагальнення їх можна поділити на дві групи: загальні (основні) та спеціальні принципи. За загальними принципами здійснюється і функціонує вся система місцевого самоврядування, спеціальні принципи притаманні лише окремим її сферам.

Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», загальними принципами місцевого самоврядування є:

– народовладдя. Цей принцип закріплено у ст. 5 Конституції України, яка визначає, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, що здійснює її безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування самостійно і виключно у своїх інтересах;

– законності в організації діяльності органів місцевого самоврядування. Це означає, що система місцевого самоврядування функціонує у відповідності із законодавством України. Принцип знаходить свій вияв у двох формах: 1) дотримання вимог законності в роботі територіальних, сільських, селищних, міських громад, їх представницьких та виконавчих органів; 2) забезпечення законності на територіях цих громад;

– гласності. Принцип ґрунтується на відкритому (публічному) характері діяльності органів місцевого самоврядування та інформування населення про свою діяльність. Робиться це за рахунок таких форм діяльності, як місцевий референдум, загальні збори громад, місцеві ініціативи, громадські слухання;

– колегіальності. Закономірність, яка виходить з такої організації й діяльності відповідного колективного органу, коли до його складу входить відповідне число осіб, вибраних персонально у встановленому законом порядку. Питання ж, які належать до компетенції колегіального органу, вирішуються більшістю голосів на засадах колективного, вільного та ділового обговорення, що передбачає рівні права і обов’язки;

– принцип поєднання місцевих і державних інтересів означає збіг державних і місцевих інтересів в Україні. Український народ є єдиним джерелом влади і здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади і місцевого самоврядування. Парламент, обраний народом України на законодавчому рівні, визначає систему функцій та повноважень, фінансування органів місцевого самоврядування. Через делеговані повноваження від виконавчої влади органи місцевого самоврядування здійснюють управління в різних сферах і галузях життєдіяльності населених пунктів. З іншого боку, лише територіальні сільські, селищні, міські громади, їх виконавчі органи з широким залученням громадських організацій можуть сприяти розбудові громадянського суспільства і правової держави, в якій найвищою цінністю буде людина, закон і справедливість;