Розділ ІІ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

– виборності в міському самоврядуванні. Принцип виходить з того, що органи місцевого самоврядування формуються шляхом виборів. За чинною Конституцією України, на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням, терміном на чотири роки, обираються сільські, селищні, міські, районні в містах, районні та обласні ради і їх виконавчі органи;

– принцип державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування. Ґрунтується на тому, що місцеве самоврядування визнається і гарантується в Україні на рівні Основного Закону (ст. 7). Конституція України розглядає місцеве самоврядування як фундаментальну засаду устрою держави і суспільства. Державною гарантією місцевого самоврядування є, зокрема, участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів, компенсація в необхідних випадках витрат місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Органи місцевого самоврядування реалізують надані їм повноваження і, згідно з п. 2 ст. 7 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законом»;

– принцип судового захисту прав місцевого самоврядування. Згідно з Європейською Хартією про місцеве самоврядування, органи місцевого самоврядування повинні мати право на судовий захист для забезпечення вільного здійснення ними своїх повноважень і дотримання закріплених конституцією і законодавством країни принципів місцевого самоврядування. Право органів місцевого самоврядування на захист своїх прав у суді є, передусім, важливим правовим засобом забезпечення виконання тих рішень, які, відповідно до ст. 144 Конституції України, є обов’язковими на відповідній території, якщо вони прийняті в межах, визначених законом. Водночас органи місцевого самоврядування мають також право звертатися до суду з позовом про визнання недійсними актів державних органів, інших органів самоврядування, підприємств, організацій, установ, які обмежують їх повноваження.

До цього переліку можна також додати загальні конституційні принципи дотримання прав і свобод людини й громадянина та самостійності вирішення територіальною громадою питань місцевого значення.

Кожен із цих принципів, з одного боку, має самостійне значення, з другого – тісно взаємодіє з іншими принципами. Разом вони становлять єдину, цілісну систему принципів, які в сукупності визначають організацію та функціонування місцевого самоврядування.

10.3. Система місцевого самоврядування в Україні

Суть місцевого самоврядування як форми самоорганізації місцевого населення полягає в тому, що функціонально та організаційно воно є певною соціальною системою або тим організаційно-правовим механізмом, завдяки якому територіальні громади безпосередньо і через обрані ними органи здійснюють функції та повноваження місцевого самоврядування.

Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міста (ст. 2).

Інститути місцевої демократії (пряма та представницька демократія) забезпечують тісний зв’язок населення, територіальної громади в цілому з органами і посадовими особами місцевого самоврядування та гарантують вирішення всіх питань місцевого значення в інтересах територіальної громади.

Сукупність різних організаційних форм та інститутів місцевої демократії, через які здійснюються функції та повноваження місцевого самоврядування, утворює систему місцевого самоврядування.

Водночас слід зазначити, що в юридичній літературі поняття «система місцевого самоврядування» розглядається у двох значеннях – як система місцевого самоврядування взагалі і як система місцевого самоврядування конкретного села, селища, міста.

Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 6), система місцевого самоврядування охоплює:

– територіальну громаду;

– сільську, селищну, міську раду;

– сільського, селищного, міського голову;

– виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

– районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

– органи самоорганізації населення.

Первинним суб’єктом та найпоширенішим елементом системи місцевого самоврядування є територіальна громада. Право територіальної громади на місцеве самоврядування забезпечується правом кожного громадянина України брати участь у місцевому самоврядуванні. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за ознакою належності до відповідних територіальних громад. При цьому будь-які обмеження цього права залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Основними формами участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування є: