6. З урахуванням тимчасової економічної неспроможності держави формувати системні Збройні сили, в яких би всі роди військ були однаково добре підготовлені, постає потреба в окресленні пріоритетів розвитку Збройних сил України. Такими, на наше переконання, є сили повітряно-космічної оборони, а також сили ядерного стримування.
Держава має готувати Збройні сили не до тих воєн і не проти таких супротивників, які загрожували нам у минулому або загрожують нам у далекому майбутньому, а вже завтра і навіть сьогодні. Відмову від завдання готовності до кругової оборони, безумовно, слід вітати, але будівництво Збройних сил країни в плані їх здатності до відбиття агресії на одному напрямі є лише напівзаходом, що не відображає реалій збройного протиборства сучасності. Для того, щоб поставити ту або іншу країну "на коліна" разом з вторгненням угрупувань сухопутних сил (традиційний спосіб), буває також досить могутньої безконтактної дії на ключові державні і військові об'єкти. Причому дія здійснюється в основному силами і засобами повітряно-космічного нападу, засобів сторони, що обороняється, що все частіше знаходяться поза зоною дії. Очевидно, що виникає завдання пошуку асиметричних засобів протидії агресору у разі даного сценарію подій і при цьому засоби повітряно-космічної оборони країни покликані зіграти одну з вирішальних ролей.
Головною особливістю збройного протиборства сучасності є те, що відбувся перерозподіл ролі різних сфер в його ході, а саме — хід і результат збройної боротьби переважно визначатиметься результатами протиборства в повітряно-космічній сфері, а угрупування сухопутних військ і військово-морських сил покликані закріпити досягнутий військовий успіх і своїми діями забезпечити досягнення політичної мети війни (озброєного конфлікту).
Відтак, Україна має реформувати Збройні сили якісно, створюючи такі роди військ, котрі могли б забезпечити національну безпеку у XXI столітті. До таких військ, окрім сухопутних і військово-морських сил, а також сил швидкого реагування, належать сили повітряно-космічної оборони, а також сили ядерного стримування. Саме дані сили у майбутньому і вирішуватимуть завдання геополітичних лідерів у разі застосування силових компонентів. Сила держави полягає у її впевненості в майбутньому, яка ґрунтується на повазі інших до неї.
7. Потребує докорінної зміни як Закон України "Про основи національної безпеки України", так і Воєнна Доктрина, в яких по суті відображений пасивний стан України (недопущення, унеможливлений тощо). Формування потужної держави передусім передбачає формування системи активних заходів, зміст яких має відповідати проголошеним національним інтересам, і меті розвитку українського суспільства.
Контрольні запитання для самоперевірки
• 1. Поняття та зміст воєнної небезпеки, її відмінність від воєнної загрози.
• 2. Окресліть чинники, що впливають на ступінь воєнної безпеки.
• 3. Визначте основні загрози воєнній безпеці на сучасному етапі розвитку України.
• 4. Призначення системи забезпечення воєнної безпеки.
• 5. Правові основи забезпечення воєнної безпеки.
• 6. Окресліть складові елементи системи воєнної безпеки.
• 7. Окресліть сучасний стан воєнної безпеки України.
• 8. Які основні напрями реформування Збройних сил України.
Завдання для самопідготовки
• 1. Поняття та зміст війни.
• 2. Модель ЗС України на сучасному етапі розвитку.
• 3. Класифікація війн.
• 4. Концептуальні можливості Збройних Сил України щодо ведення війн шостого покоління.
• 5. Перспективи.формування повітряно-космічних України.
Список рекомендованої літератури
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Національна безпека України» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 2. Приємного читання.
