Існуючі та прогнозовані загрози воєнній безпеці України

Національна безпека України

Відтак для зменшення можливості реалізації воєнних загроз і небезпек перебування України у тому чи іншому блоці має корелювати з проголошеним зовнішньополітичним курсом держави. Входження України до НАТО врешті-решт де-юре розв'яже фундаментальне питання щодо геополітичної приналежності України чи то сходу Західних держав, чи то Заходу Росії. Вступ до НАТО де-юре свідчитиме про реалізації поступу України як самостійної і незалежної держави, позбавить не лише морального права, а й взагалі будь-яких підстав як політиків, так і теоретиків розглядати Україну в яких би то не було концепціях в якості буферної зони між Європою і Росією.

Вступ до НАТО і розміщення на території України стратегічної ядерної зброї відкриє шлях для відновлення Україною статусу ядерної держави, що є вкрай важливим з огляду на стратегічні зміни у світовому лідерстві.

Потенційною загрозою для України є корінна зміна співвідношення військово морських сил на користь сусідніх держав.

Потенційним джерелом виникнення в Європі військово-політичної напруженості залишатиметься проблема неврегульованості територіальних суперечок між суміжними державами. Територіальні претензії у тій чи іншій формі до України висували Росія, Польща, Румунія. Не можна виключати, що заручившись підтримкою США і НАТО, деякі країни можуть почати з більшою наполегливістю добиватися здійснення своїх територіальних і інших домагань до України, що природно, здатне призвести до різкого загострення обстановки. Напруженість, що виникне, може, за певних умов, вийти з-під контролю і перерости у збройний конфлікт, у тому числі і з втягуванням в нього держав ГУАМ, Євросоюзу, членів альянсу НАТО.

На прикладі Югославії, Афганістану, Іраку можна дійти висновку про можливість воєнних загроз від "миротворчої діяльності" США і їх найближчих союзників, передусім Великої Британії, які не відповідають існуючим міжнародно-правовим нормам. Потенційна загроза для України пов'язана з тим, що "миротворчі сили" без санкції Ради Безпеки ООН можуть бути введені на територію України для "підтримання демократії і євро інтеграційного поступу" України.

Збереження великої кількості (в цілому близько 140) вогнищ етнотериторіальних конфліктів на пострадянському просторі, передусім у Росії, які, за оцінками експертів, навряд чи будуть врегульовані в найближчому майбутньому, також представляє загрозу для національної безпеки України.

Можливими військово-політичними цілями військових конфліктів, розв'язаних проти України, можуть бути:

• розв'язання спірних проблем на користь провідних країн Заходу і їх союзників;

• максимальне послаблення військового потенціалу України, приведення його у відповідність до європейських стандартів (наприклад, є незрозумілими принципи побудови системи воєнної безпеки України, де проживає 46 мільйонів осіб і тієї ж Данії, населення якої трохи більше населення Києва);

• підрив міжнародного авторитету України в якості держави, здатної впливати на розвиток ситуації в регіоні і світі, а також рішуче відстоювати свої життєво важливі інтереси у будь-якій точці планети.

Зонами найбільшої потенційної небезпеки можуть стати прикордонні райони з Румунією, Польщею, Росією.

Військово-політичні конфлікти між суміжними державами в самій Центральній і Східній Європі можуть і не чинити прямого впливу на воєнну безпеку України, проте певною мірою здатні торкнутися її політичних, а головне — економічних інтересів.

Діяльність Туреччини буде спрямована на досягнення своєї політичної, економічної і військово-стратегічної мети, головними з яких є ослаблення України і її зв'язків з державами СНД, передусім з Росією, втягування їх в міжнародні ісламські організації з перспективою створення певного мусульманського блоку на противагу Україні, використання природних ресурсів, науково-технічного потенціалу і ринків Криму як природної складової частини турецького економічного простору. У більш абстрактному плані слід говорити про загрозу реалізації концепції пантуранізму.

Потенційно небезпечним є втягування України в якості асоційованого члена СНД у конфлікт між Росією з одного боку, і Іраном та Туреччиною, які ведуть поки що позиційну боротьбу за вплив на півдні. Слід також акцентувати увагу і на геополітичній активізації Китаю, який все більше і більше заявляє про себе на міжнародній арені в якості впливово гравця. Відтак Україна має бути готовою до загрози бути втягненою у конфлікт між Росією і СНД з одного боку і Пакистаном, Іраном та Туреччиною з іншого. Небезпека цього конфлікту полягає у тому, що як з одного боку (Росія, Беларусь), так і з іншого (Пакистан) сторони володіють ядерною зброєю.

Стратегічним моментом для України є використання територіальних суперечностей між Індією та Пакистаном; геополітичних між Іраном, Пакистаном та Туреччиною щодо контролю над Афганістаном тощо. Головним стратегічним завданням є регіональна нестабільність і Південноазіатському регіоні, яка дозволить Україні безперешкодно розвиватися у рамках Євросоюзу та зберігати добросусідські відносини з Росією. Відтак, встановлення стабільності в Південній Азії є потенційною загрозою для воєнної безпеки України.

Індія прагнутиме до забезпечення стабільності в районах, що межують з Пакистаном. При цьому підхід Індії до регіональної безпеки значною мірою визначатиметься її прагненням грати домінуючу роль в Південній Азії і басейні Індійського океану. Певне місце в такій діяльності Індія відведе практичній реалізації своїх планів по створенню Асоціації регіональної співпраці держав зони Індійського океану, розраховуючи зайняти в ній провідні позиції.

Позитивним моментом є природне прагнення більшості держав на Півдні вирішувати спірні проблеми і затверджувати свої позиції в регіоні переважно силовими методами. Це стимулює нарощування технічної оснащеності їх збройних сил як за рахунок збільшення обсягів зовнішніх військових закупівель, так і шляхом розширення власного військового виробництва. Відтак Україна має максимально активізувати участь у торгівлі зброєю для Південноазіатських країн. Підтримання стану регіональної нестабільності, поєднаної зі збільшенням кількості зброї і зміцненням збройних сил країн, що протистоять одна одній, може призвести до конфліктів малої інтенсивності, а згодом і регіонального конфлікту, для врегулювання чого можуть бути направлені миротворчі сили ООН, Таким чином, жодна з країн Південної Азії не зможе встановити домінуючого та імперативного контролю над управлінням даним регіоном.

Збережеться тенденція низки провідних країн до володіння зброєю масового ураження і засобами його доставки (Ірак, Іран, Ізраїль). Більш того, Пакистан офіційно заявив, що володіє ядерним потенціалом.

Найбільш небезпечним є продовження розповсюдження ракетно-ядерної і хімічної технологій (Ізраїль, Лівія, Ірак, Іран, Пакистан) і збільшення в регіоні запасів сучасних наступальних озброєнь.

Джерелами збройних конфліктів в Центральноазіатському стратегічному районі можуть стати переростання локальних військових конфліктів на регіональні (широкомасштабні) війни із залученням в них країн СНД, Туреччини і збройних угрупувань окремих військово-політичних партій і рухів Афганістану, збереження прагнення низки провідних країн регіону до володіння зброєю масового ураження і засобами його доставки, а також масова міграція населення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Національна безпека України» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Існуючі та прогнозовані загрози воєнній безпеці України“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ (НАЦІОБЕЗПЕКОЗНАВСТВА)

  • Сутність і зміст націобезпекознавства

  • Міждисциплінарний підхід до формування націобезпекознавства

  • Основні категорії націобезпекознавства

  • Націобезпекознавство в системі наук

  • Архітектура наукового підходу до вивчення складових національної безпеки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 2. УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ УКРАЇНИ

  • Система забезпечення національної безпеки України

  • Мета, завдання і функції системи забезпечення національної безпеки України

  • Принципи побудови та функціонування системи забезпечення національної безпеки

  • Сили та засоби забезпечення національної безпеки України

  • Гарантії ефективного управління національною безпекою

  • Система управління національною безпекою України

  • Структура системи управління національною безпекою

  • Компетенція Президента України у забезпеченні національної безпеки України

  • Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою

  • Компетенція Верховної Ради України в сфері забезпечення національної безпеки

  • Національний банк України

  • Сили забезпечення національної безпеки України

  • Роль ОВС України в управлінні національною безпекою

  • Роль Служби безпеки України в управлінні національною безпекою

  • Роль Державної митної служби в управлінні національною безпекою

  • Завдання Управління державної охорони України у сфері управління національною безпекою

  • Роль сил спеціального призначення у забезпеченні національної безпеки України

  • Висновок

  • Висновки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 3. ПРАВО І НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Поняття та зміст нормативно-правового забезпечення національної безпеки

  • Роль права в забезпеченні національної безпеки

  • Методологія формування правового поля забезпечення національної безпеки України

  • Принципи формування нормативно-правового поля забезпечення національної безпеки

  • Методологія формування Концепції національної безпеки України

  • Поняття та зміст Концепції національної безпеки

  • Основні підходи до формування доктрин національної безпеки

  • Основні положення Закону України "Про основи національної безпеки України"

  • Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в сфері національної безпеки

  • Висновки

  • Розділ 4. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Поняття та зміст інформаційної безпеки

  • Характеристика загроз інформаційній безпеці системи державного управління

  • Поняття та види загроз національним інтересам та національній безпеці в інформаційній сфері

  • Теоретичні аспекти формування та функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки України

  • Мета функціонування, завдання системи забезпечення інформаційної безпеки

  • Методи забезпечення інформаційної безпеки

  • Структура системи забезпечення інформаційної безпеки та компетенція її складових

  • Державна політика національної безпеки а інформаційній сфері

  • Висновки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 5. ГЕОПОЛІТИЧНА БЕЗПЕКА ТА ЇЇ СТАН НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

  • Джерела геополітики

  • Предмет геополітики

  • Поняття геополітичної безпеки

  • Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики

  • Сучасні загрози геополітичній безпеці

  • Система забезпечення геополітичної безпеки

  • Пріоритетні напрями забезпечення геополітичної безпеки

  • Висновки

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Екологічні закони та головні принципи екологічної безпеки

  • Основні риси та критерії екологічної безпеки Екологічній безпеці властиві певні риси.

  • Поняття та види загроз національній безпеці в екологічній сфері

  • Система екологічної безпеки

  • Державна система забезпечення екологічної безпеки

  • Напрями забезпечення національної безпеки в екологічній сфері

  • Висновки

  • Розділ 7. ВОЄННА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

  • Основні загрози воєнній безпеці України

  • Чинники, що впливають на ступінь воєнної небезпеки

  • Існуючі та прогнозовані загрози воєнній безпеці України
  • Система воєнної безпеки України

  • Система забезпечення воєнної безпеки і умови її формування

  • Складові системи воєнної безпеки і їх повноваження

  • Аналіз стану системи воєнної безпеки

  • Перспективи розвитку і шляхи вдосконалення системи воєнної безпеки України

  • Особливості реформування Збройних сил України

  • Проблеми реформування Збройних сил України

  • Висновки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 8. СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • Стратегія національної безпеки США

  • Управління національною безпекою в Китаї

  • Політика безпеки Німеччини

  • Політика національної безпеки Франції

  • Державна стратегія національної безпеки Японії у XXI столітті

  • Концепція національної безпеки Монголії

  • Концепція національної безпеки Республіки Молдова

  • Концепція національної безпеки Республіки Білорусь

  • Концепція національної безпеки Російської Федерації

  • Висновки

  • Розділ 9. НЕДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ

  • Національні інтереси та їх забезпечення недержавною системою національної безпеки України

  • Види загроз національній безпеці України

  • Джерела загроз національній безпеці України

  • Методи забезпечення національної безпеки України

  • Напрями недержавного управління національної безпекою України у різних сферах суспільного життя

  • У сфері внутрішньої політики

  • В інформаційній сфері

  • У сфері науки і техніки

  • У сфері духовного життя

  • У сфері оборони

  • У сфері екології

  • У сфері безпеки державного кордону

  • Політика забезпечення національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації

  • Структура недержавної системи забезпечення національної безпеки України

  • Основні функції недержавної системи забезпечення національної безпеки України

  • Сутність та зміст менеджменту недержавної системи безпеки

  • Сутність та зміст менеджменту НСБ

  • Висновки

  • Список рекомендованої літератури

  • Розділ 10. БЕНЧМАРКІНГ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Поняття та сутність бенчмаркінгу

  • Поняття бенчмаркінгу

  • Механізм бенчмаркінгу

  • Принципи та методи бенчмаркінгу

  • Етапи проведення бенчмаркінга

  • Перспективи бенчмаркінгу безпеки

  • Перспективи розвитку бенчмаркінгу безпеки в Україні

  • Висновки

  • Перелік питань до підсумкового заняття з курсу "НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ"