Важливою категорією геополітичної безпеки є категорію інтересу. Інтерес у найбільш загальному значенні становить собою усвідомлену потребу об'єкта у чомусь. Відповідно, якщо ми розглядаємо геополітичну безпеку в рамках національної безпеки, то можна виділяти окремо інтереси особи, інтереси держави і інтереси суспільства. Органічна єдність, можна навіть казати симбіоз даних інтересів, утворюють іншу категорію — національні інтереси.
Надмірне впровадження національних інтересів у сферу життя інших націй, або взагалі встановлення сфер впливу називається експансією. Експансія може бути не лише воєнною, а й економічною, інформаційною, екологічною тощо. Головним в експансії лишається чинник боротьби (прямої, непрямої) за ресурси, а у більш абстрактному плані за виживання.
Нижче розглянемо визначення основних понять, що складають сутнісне ядро геополітичної безпеки.
Геополітична безпека — складова національної безпеки, процес управління системою національної безпеки, за якого державними та недержавними інституціями забезпечується встановлення контролю і панування над ресурсами земного, водного, повітряно-космічного, інформаційних (духовно-культурного) простору власної країни.
Геополітична загроза — явні чи потенційні дії, які ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних інтересів і створюють небезпеку втрати контролю і панування над власними ресурсами.
Політика безпеки — це діяльність законодавчої, виконавчої і судової влади, соціальних, національних груп, релігійних або інших організацій по забезпеченню національної безпеки відповідно до національного законодавства і норм міжнародного права.
Політика національної безпеки — діяльність органів державної влади та державного управління, суспільних і інших організацій і об'єднань спрямована на організацію оптимального управління загрозами та небезпеками з метою виявлення загроз та небезпек національним інтересам, визначення стратегічних завдань по забезпеченню національної безпеки, удосконалення системи забезпечення національної безпеки, її сил та засобів, створення мобілізаційних ресурсів і визначення порядку їх розгортання.
Геополітичні відносини — відносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності людини, суспільства і держави при отриманні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.
Геополітична технологи — цілеспрямована організована сукупність геополітичних процесів з використанням політичних, інформаційних, економічних та інших засобів, що забезпечує ефективно діючу просторово-часову організацію розвитку держави (транснаціональних корпорацій) з метою встановлення контролю та панування над геополітичним простором і його ресурсами.
Геополітика — 1) наука геополітика є область знання, що вивчає закони, принципи та закономірності просторово-часової організації розвитку держав, регіонів і світу в цілому з урахуванням системної взаємодії географічних, політичних, економічних, військових, етнічних, демографічних, екологічних і інших чинників; 2) як явище це сфера діяльності, пов'язана з відносинами між соціальними групами, націями, державами, блоками держав, головним змістом якої є боротьба за контроль і панування над ресурсами земного, водного, повітряно-космічного, інформаційних (духовно-культурного) просторів держави, регіону, миру.
Геополітичні інтереси — це складова частина національних інтересів, обумовлена системним впливом географічних, політичних, економічних, воєнних, екологічних та інших чинників.
Атлантизм (споріднене термінам вода, море, таласократія. Sea Power) — складне геополітичне поняття поєднує в собі: історично — Західний сектор людської цивілізації; стратегічно — союз Західних держав, у котрих домінує ліберал-демократична ідеологія; воєнно-стратегічно — держави-учасниці HATO; соціально — орієнтацію на "торговельний устрій" і "ринкові цінності" (насамперед модель США). Протилежне євразійству.
Багатополярний світ — на сучасному етапі суто теоретична концепція, котра передбачає співіснування декількох Великих Просторів. Можливе лише після подолання однополярного світу.
Біполярний світ — природна геополітична конструкція, котра віддзеркалює в планетарному масштабі закон фундаментального дуалізму: талассократія проти теллурократії.
Блок — об'єднання декількох держав, котре значно змінює їхню стратегічну і геополітичні якість і виводить їх на більш вищий рівень планетарної діяльності. За законом "просторової прогресії" утворення блоків — процес, котрий не можна уникнути.
Великий Простір (Grosraum) — термін Я. Шмідта — означає об'єднання декількох держав у єдине стратегічне утворення. Виникнення Великих Просторів обумовлено теорією "просторової про гресїі".
Вісь — геополітичний союз двох або декількох геополітичних столиць.
Ворог (латин. — hostie) — термін Я. Шмідта — суто політичне поняття, котре означає сукупність зовнішніх державних, соціальних, етичних чи релігійних утворень, які стоять на позиціях, протилежних позиціям стратегічної столиці. Не має морального навантаження і може динамічно переноситися на різні утворення. Рухлива категорія. Протилежне — друг.
Географічна вісь історій (осьовий ареал, heartland) — термін Макіндєра, котрий означає внутріконтинентальні євразійські території, навколо яких відбувається просторова динаміка історичного розвитку. Співпадає з Росією.
Геополітичний дуалізм — основний принцип геополітики, котрий утверджує в якості рушія історичного процесу протиставлення таласократії та теллурократії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Національна безпека України» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття геополітичної безпеки“ на сторінці 2. Приємного читання.
